У засіданні
взяли участь Голова Української частини Парламентського комітету асоціації між
Україною та ЄС (далі – ПКА) Вадим Галайчук, перша заступниця Голови Української
частини ПКА Іванна Климпуш-Цинцадзе, народні депутати – члени делегації,
Генеральна директорка Урядового офісу координації європейської та
євроатлантичної інтеграції Наталія Форсюк, заступник Міністра енергетики з
питань євроінтеграції Ярослав Демченков та інші.

Учасники
обговорили відносини між Україною та Євросоюзом, зокрема, результати Саміту
Україна-ЄС, який у жовтні відбувся у Києві, поточний стан відносин, їхній
парламентський вимір, зокрема, стан імплементації Угоди про асоціацію та
пріоритетні напрямки реформ в Україні. Також енергетичну безпеку та розбудову
надійного енергетичного партнерства з Європейським Союзом.

Голова
Української частини ПКА Вадим Галайчук відзначив важливість Саміту Україна-ЄС,
який відбувся у жовтні цього року.
Гендиректорка
Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Наталія
Форсюк поінформувала про те, що за результатами Саміту були визначені спільні
позиції в рамках політичної асоціації та інтеграції у внутрішній ринок
Євросоюзу. Вона зауважила, що свою оцінку щодо стану виконання Угоди про
асоціацію з ЄС Україна уже оприлюднила. Ця оцінка доступна на
Євроінтеграційному порталі. Європейська сторона поки не оприлюднила свою оцінку
щодо виконання Україною Угоди про асоціацію.

Перша
заступниця Голови Української частини ПКА Іванна Климпуш-Цинцадзе поцікавилася,
чи розробляє Урядовий офіс координації європейської та євроатлантичної
інтеграції механізм для відстеження регресу у виконанні Угоди про асоціацію з
ЄС. «Галочки, поставлені кілька років тому, на даний момент не повністю
відповідають справжній ситуації», — зауважила Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Гендиректорка Урядового офісу зазначила, що такий механізм варто було б
започаткувати після оновлення Додатків до Угоди про асоціацію.

Заступник
Міністра енергетики з питань євроінтеграції Ярослав Демченков поінформував
учасників засідання про те, що головним завданням для України у сфері
енергетики є енергетична безпека та інтеграція у енергетичні ринки
Європейського Союзу. Європейський континент, за словами Ярослава Демченкова,
сьогодні залежний від поставок енергоносіїв з Росії. У зв’язку з чим, Україна
запропонувала певні кроки та інструменти, які б забезпечили безпеку постачання
природного газу в частину країн Європейського Союзу: «Україна європейським
партнерам запропонувала пільговий транзитний тариф на транспортування газу.
Може запропонувати свої газові сховища для формування і зберігання критичного
запасу газу для Європейського Союзу». Щодо інтеграції до ENTSO-E — європейської
мережі операторів системи передачі електроенергії, що об'єднує 43 оператори у
36 країнах Європейського континенту, Ярослав Демченков заявив, що з технічної
точки зору Україна всі умови виконала. Наразі стоїть політичне питання щодо
цієї інтеграції.

Іванна Климпуш-Цинцадзе
поцікавилася у заступника Міністра енергетики з питань євроінтеграції, коли
буде напрацьовано дієвий механізм отримання висновків від Єврокомісії щодо
відповідності законопроектів у сфері енергетики праву ЄС, як цього вимагає
Додаток 27 до Угоди про асоціацію. «Якщо ми зараз оновлюємо інші додатки і якщо
маємо амбіції отримати якісь зобов’язуючі положення щодо цих додатків від
Європейського Союзу — вони так само лишаться декларацією, як і Додаток 27, який
понад два роки немає робочого інструменту для отримання висновків від
європейської сторони», — зауважила Іванна Климпуш-Цинцадзе. Ярослав Демченков
повідомив, що наразі технічну допомогу у перекладі законопроектів у сфері
енергетики англійською мовою надає проект ЄС Association4U. І ці проекти зі
спеціальної електронної скриньки надсилають на розгляд до Єврокомісії. Терміни
розгляду цих законопроектів не визначені. Іванна Климпуш-Цинцадзе зауважила, що
така схема є принципово неправильно організованою роботою: «Уряд зобов’язаний
був внести принаймні прохання до Парламенту виділити окремі кошти на те, щоби
ці переклади робили за державний кошт». Це, на думку Іванни Климпуш-Цинцадзе,
звільнило б ресурси проектів ЄС для надання аналітичної технічної допомоги
Україні. «Я думаю, що два роки і чотири місяці достатньо для того, щоби
налагодити цей процес з Європейським Союзом з результатом більшим, ніж
конкретна електронна скринька із незрозумілими датами, коли вони мають
надсилати нам відповіді. Ми, як Комітет, напевно, раз на півтора-два місяці
надсилаємо на Віцепрем’єрку і на Урядовий офіс переліки законопроектів, які ми
просимо узгодити з Європейською Комісією. Я не думаю, що ми отримали хоча б
одну відповідь із висновком Європейської Комісії у відповідь на наші
звернення», — додала Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Голова
Української частини ПКА Вадим Галайчук зауважив, що питання перекладу актуальне
вже тривалий час і потребує вирішення в тому числі і в нормативно-правовому
сенсі: «Тут якраз і бачимо одне із завдань Парламенту для того, щоби допомогти
Уряду, в тому числі і у виконанні цієї функції».
У середу, 10
листопада, відбудеться ХІІ засідання Парламентського Комітету асоціації
Україна-ЄС.