Україна з початку року повернула 460 кв. км своїх територій. Найвідчутнішими були успіхи Сил оборони на Дніпропетровщині, де армію окупантів відкинули одразу на понад 400 кв. км. ВІДЕО ДНЯ
Як повідомив «ФАКТАМ» військовий експерт Дмитро Снєгирьов, Сили оборони продовжують контрнаступальну операцію на стику Дніпропетровської, Донецької та Запорізької областей силами Десантно-штурмових військ та за підтримки механізованих бригад. Успішним стало просування наших підрозділів на Олександрівському напрямку, де вдалося майже повністю відновити контроль над окупованою територією Дніпропетровщини.
Росіяни хотіли використати фактор Дніпропетровської області виключно як елемент політичного тиску на українську сторону під час переговорів. Йдеться про створення буферної зони в Дніпропетровській області, що передбачає розширення географії театру бойових дій на території, які не входять до складу країни-окупанта згідно з указом російського диктатора від 2022 року. Також це стосується формування прецеденту територіального обміну.
Що пропонували росіяни? Обміняти території Дніпропетровської, Сумської, Харківської областей, що тимчасово перебувають під окупацією, на території Донецької області, які контролюють Сили оборони України.РЕКЛАМА
— Відповідно, деокупація територій Дніпропетровської області зруйнувала плани російської сторони. Зауважте, що після проведення успішних контрнаступальних дій терміни переговорів української та російської делегацій були перенесені. Це було продиктовано тим, що у противника не залишилося важелів впливу, аби тиснути на Україну успішними діями на територіях, не включених до складу країни-окупантки, — пояснює співрозмовник «ФАКТІВ».
У Сумській області російські війська також намагалися розширити свою присутність напередодні анонсованих міжнародних зустрічей щодо закінчення війни в Україні. Але говорити про реалізацію планів ворога зі встановлення широкої буферної зони немає підстав. Самі ж росіяни визнали провал чергової операції «Труба» на Сумщині, яка передбачала вихід у тил українським підрозділам через підземні газопроводи. Ця операція призвела до численних втрат у живій силі окупантів.
Водночас експерт звертає увагу і на інші «гарячі точки» нашої лінії оборони та пояснює їхню роль у загальному театрі бойових дій.РЕКЛАМА
Так, Харківська область. Вовчанські хутори — найбільш проблемна ділянка на Харківському напрямку. Це панівні висоти, тому активізація бойових дій тут не є випадковою. Окупанти намагаються захопити їх, щоб тримати під вогневим контролем нашу тилову логістику.
Куп'янськ фактично повністю перебуває під контролем Сил оборони України. Малі штурмові групи окупантів від 20 до 40 осіб фактично заблоковані в центрі, в районі багатоповерхівок та центральної лікарні. Вони відрізані від наземної логістики. Відповідно, їхня нейтралізація — це питання часу. Також важливо, що Сили оборони України повністю контролюють Куп'янськ-Вузловий. Тобто росіяни не можуть використовувати його для перекидання залізницею оперативних резервів з території росії та окупованих районів Луганської області для подальшого формування ударного угруповання для просування в напрямку Слов'янська вздовж річки Оскіл.
Покровський напрямок — там ситуація складна. Основні бої — біля сіл Гришине та Родинське. Це ключові логістичні хаби Сил оборони України. Також тривають бої в районі околиць Покровська та Мирнограда, в районі промок. У Покровську немає зони стійкої присутності наших підрозділів. Там діє рейдовий метод дій штурмових груп. Але створено широку кіл-зону, яка не дозволяє окупантам далі просуватися вглиб української території. чно це пастка для російських окупаційних військ, враховуючи, що Покровськ та Мирноград — під тотальним вогневим контролем Сил оборони. Найближчим часом основний упор на Покровському напрямку буде перенесено на Добропільський напрямок. У планах окупантів — захоплення цього промислового міста.
Костянтинівський напрямок — там також складна ситуація, оскільки окупанти намагаються діяти за рахунок інфільтрації малих штурмових груп уже безпосередньо в місті. Плюс є певні тактичні успіхи по флангах українського угруповання. Це в районі Часового Яру та Ступочок. У Часовому Яру зафіксовано додаткову передислокацію оперативних резервів окупантів для встановлення повного контролю над населеним пунктом. Ситуація ускладнюється тим, що Костянтинівка розташована в низині, а окупанти контролюють панівні висоти і в Часовому Яру, і в Торецьку, фактично по флангах. Це дає їм можливість тримати під вогневим контролем локації Сил оборони. У цьому проблема українського угруповання в Костянтинівці.РЕКЛАМА
Слов'янсько-Краматорська агломерація — у окупантів є певні успіхи на Лиманському напрямку, де в них просування вздовж правого берега Сіверського Дінця в напрямку Закотного. Є загроза захоплення цього стратегічного населеного пункту, де розташована важлива панівна висота. Відповідно, є просування в районі Платонівки та Різниківки, що дає окупантам можливість виходу на панівні висоти в районі населених пунктів Крива Лука та Каленики, де також розташоване перехрестя кількох важливих транспортних рокад. Водночас окупанти намагаються просочуватися трасою Бахмут — Слов'янськ. Після Соледара окупанти підходять фактично до села Рай-Олександрівка (Краматорський район).
Основна небезпека цієї ситуації в тому, що Рай-Олександрівка розташована всього за 7 км від Слов'янської ТЕС. А від Слов'янської ТЕС до самого Слов'янська — 5 км. Тобто фактично до Слов'янська відстань приблизно 12 км, а до Краматорська — приблизно 16 км. Тобто окупанти використовуватимуть тактику спочатку вогневого контролю над локаціями Сил оборони, а потім намагатимуться встановити безпосередній контроль для створення загрози оперативного оточення.
Нагадаємо, за інформацією Головнокомандувача Збройних сил України Олександра Сирського, суттєво зросли втрати противника: лише за три останні дні знешкоджено близько 4 840 окупантів убитими та пораненими.
Тим часом противник пішов у наступ одразу на 7 напрямках. Сообщает fakty.ua