Україна продовжує завдавати ударів по об'єктах нафтоперероблювання росії. І ця тактика показала свою ефективність, тож явно буде продовжена й у 2026-му році.ВІДЕО ДНЯ
Про це «ФАКТАМ» повідомив військовий експерт Дмитро Снєгірьов, за словами якого удари по російській нафтопереробній інфраструктурі перетворили нафтову галузь росії на вразливе місце. Ці атаки вже вплинули на війну та створили для кремля довгострокові проблеми з пальним, експортом та фінансуванням армії.
Лише за листопад 2025 року по законних військових цілях на території країни-окупанта було завдано 41 удару з використанням як ударних безпілотників, так і балістичних засобів поразки. Це і стаціонарні об'єкти підприємства військово-промислового комплексу, і нафтопереробні підприємства росії.
Зосереджений удар України по нафтопереробці призвів до відчутних економічних наслідків для росії: зросли внутрішні ціни на бензин та дизель, виникли перебої із постачанням пального, а нафтові компанії зазнали багатомільярдних збитків. Водночас скоротилися експортні потоки та бюджетні надходження, що вдарило по фінансових можливостях кремля продовжувати війну.РЕКЛАМА
«Українські удари по НПЗ завдали більших збитків економіці росії, ніж багато пакетів західних санкцій. Це прямий удар по доходах, з яких фінансується війна», — заявив ексглава ГУР МО України Кирило Буданов.
Нафтопереробка — це критична основа забезпечення армії пальним, тому удар по НПЗ автоматично відбивається на боєздатності російських військ. Зниження обсягів переробки і перебої в логістиці палива ускладнюють рух техніки, обмежують інтенсивність операцій та підвищують вартість утримання угруповань військ армії росії. Без стабільного забезпечення пальним неможливо вести наступальні операції колишнього масштабу.
Українське командування також зазначає, що вибір цілей здійснюється так, щоб мінімізувати ризик цивільного населення та зосередитися на військовій та привоєнній інфраструктурі. У фокус потрапляють НПЗ, бази, термінали та об'єкти, безпосередньо пов'язані із забезпеченням армії та поповненням військового бюджету, такі як:РЕКЛАМА
Сизранський НПЗ;
Волгоградський НПЗ;
Саратовський НПЗ;
нафтопереробний завод в Ухті;
НПЗ у Самарі (1000 км від України);
Краснодарський НПЗ;
Рязанський НПЗ;
Афіпський НПЗ;
Ільський НПЗ;
НПЗ в Уфі.
Про наслідки цих ударів можна судити за заявами російської сторони. Так, підвищення ПДВ із 20 до 22% — досить показовий момент. Це свідчення того, що грошей у російському бюджеті на фінансування активних дій в Україні вже немає.
Російський бюджет приблизно на третину залежить від надходжень саме нафтодоларів, тому ефективність ударів по російських НПЗ більш ніж показова.
Другий момент — бюджет російської федерації на 2026 рік. Про що він каже? За даними російських економістів, видаткову частину збільшено на 4% ВВП. Це близько 1 трлн доларів, яких у бюджеті фактично вже нема.
За даними самої російської сторони, втрати бюджету від ударів українських безпілотників та української балістики по нафтопереробних підприємствах оцінюються у 100 млрд доларів.РЕКЛАМА
Після введення економічних санкцій проти «Роснєфті» та «Лукойлу», а також успішних атак українських засобів ураження по нафтопереробних та нафтоналивних терміналах, російська федерація змушена продавати нафту та нафтопродукти з рекордним для себе дисконтом — до 40%.
До того ж показово, що навіть за такого дисконту, наприклад, індійські покупці відмовилися від закупівель російської нафти. Наразі йдеться про диверсифікацію постачання, зокрема, із Саудівської Аравії та інших країн-виробників. Аналогічна ситуація і з Китаєм: їхні НПЗ не ризикують закуповувати російську нафту навіть з урахуванням рекордних знижок.
«Удари по НПЗ відбилися на військовому бюджеті російської федерації та фінансуванні програм учасників так званої „сво“. Так, влада Республіки Саха (Якутія) заявила про припинення виплат учасникам „сво“. Вони офіційно заявляють, що не мають змоги платити матеріальне забезпечення. І це безпосередньо пов'язано з тим, що безпілотники Головного управління розвідки Міністерства оборони України дотяглися до нафтопереробних підприємств на території цього суб'єкта федерації. Йдеться про відстань понад 2 тис. км», — наголошує співрозмовник «ФАКТІВ».
У результаті росії постала перед питанням: яка подальша доля нафтопереробних підприємств? Нагадаємо, на території росії їх не більше 40. І, за оцінками самої російської сторони, близько 40% з них або частково, або повністю зупинили виробничий цикл.
«Дуже показовим є приклад долі Рязанського нафтопереробного заводу, одного з найбільш технологічно скоєних НПЗ. Там було проведено три хвилі модернізації завдяки західним технологіям. Після ударів українських безпілотників цей завод, який забезпечує паливно-мастильними матеріалами москву та московську область, заявив про зупинення виробничого циклу. У той самий час він забезпечує ПММ як москву і область, але передусім російську армію. А це вже прямі проблеми з логістикою в окупаційних військ», — наводить приклад ефективності тактики ударів по НПЗ Дмитро Снєгірьов.
При цьому експерт наголошує, що дії Сил оборони України йдуть в унісон із зусиллями США щодо зниження можливостей використання тіньового флоту. Так, завдяки дипломатичному та економічному тиску США Панама та Багамські острови відмовилися надавати свої прапори російському тіньовому флоту. В результаті понад 500 «іржавих корит», як їх називає сама росія, стали на якір, не маючи можливості перевозити нафту та нафтопродукти. Це найсерйозніший удар щодо можливостей поповнення російської скарбниці за рахунок нафтодоларів.
«Дуже показово, що 2025-й став для російської федерації провальним у контексті її зовнішньої доктрини як „країни-бензоколонки“. За рішенням держдуми було припинено експорт бензину та дизельного пального для стабілізації ситуації всередині країни. росія змушена була піти на непопулярні заходи — збільшити імпорт бензину та дизельного пального, купуючи їх у Татарстані та білорусі», — резюмує експерт.
За прогнозами аналітиків, 2026 рік може стати катастрофічним для російської економіки. Сообщает fakty.ua