Коли кібератаки та ракетні удари спрямовані на одні й ті ж цілі, стійкість інфраструктури стає більше, ніж технічним мандатом; це стає питанням національного виживання. Для України це не гіпотетичний майбутній сценарій. Навпаки, це щоденна реальність протягом понад десятиліття. З 2014 року енергосистема, банківська система, телекомунікаційні мережі та цифрова інфраструктура України стикаються з постійними та дедалі складнішими атаками. Проте ці системи продовжують функціонувати, адаптуватися та розвиватися. ВІДЕО ДНЯ
Досвід України чітко показує, що захист критичної інфраструктури більше не є просто питанням кібербезпеки. Він вимагає принципово іншого підходу, заснованого на кіберфізичній стійкості, децентралізації, резервуванні системи, інституційній автономії та здатності підтримувати основні послуги, навіть коли мережі виходять з ладу, пише Atlantic Council.
Промислові системи управління не були розроблені для сучасної кібервійни. Системи, що керують електричними підстанціями, логістикою розподілу електроенергії та балансуванням мережі, зазвичай надають пріоритет доступності та безвідмовній роботі, а не кіберзахисту. росія скористалася цією структурною вразливістю у 2015 та 2016 роках, коли Україна стала першою країною в історії, яка постраждала від загальнонаціонального відключення електроенергії.
Ті самі атаки, що виявили цифрову крихкість, також виявили найбільше джерело сили України: аналогову стійкість. Навіть коли цифрові системи керування були скомпрометовані, інженери змогли вручну ізолювати уражені сегменти мережі, перенаправити енергію та відновити передачу за допомогою механічних перемикань та локалізованої сегментації мережі.РЕКЛАМА
Глобальний висновок із захисту мережі України не є відмовою від модернізації; це відмова від виключно цифрової модернізації. Якщо українська енергомережа продемонструвала цінність технічної резервованості, то банківський сектор України продемонстрував цінність інституційної автономії. Національний банк України (НБУ) з початку російської агресії став одним із найефективніших національних гравців у захисті та підтримці критичної інфраструктури, що перебуває під атакою.
Навіть за умови тривалої цифрової атаки українці все ще могли отримувати доступ до своїх банківських рахунків, здійснювати електронні платежі та покладатися на національну фінансову інфраструктуру без системних перебоїв.
Досвід України підтверджує, що межа між кібератаками та звичайною війною часто розмита. У багатьох випадках ці два елементи послідовні, синхронізовані та структурно взаємозалежні. Кібероперації можуть засліплювати датчики інфраструктури, порушувати зв'язок, ставити під загрозу прийняття оперативних рішень та підривати довіру до важливих систем, часто у прямій координації з фізичними ударами. Стійкість залежить не від запобігання порушенням, а від здатності підтримувати важливі послуги, коли порушення успішні.РЕКЛАМА
Це вимагає гібридної структури, яка інтегрує цифрову безпеку, планування безперервності інфраструктури та децентралізовані оперативні реагування, йдеться у статті.
За словами авторів публікації, Україна може очолити міжнародний навчальний центр, проводити багатонаціональні навчання з підвищення стійкості, публікувати файли з анатомії атак та формувати нову доктрину НАТО та ЄС. Це дозволить Києву позиціонувати себе не лише як захисника, а й як архітектора стратегії стійкої інфраструктури.
Сообщает fakty.ua