alt="Наземний БПЛА. фото з відкритих джерел"/>
Минулого місяця українські урядовці оголосили про плани поставити на озброєння 15 000 наземних роботів — безпілотних наземних транспортних засобів (БпЛА) — у 2025 році. Це величезне масштабування, і з очевидних причин.ВІДЕО ДНЯ
«Не секрет, що Україна стикається з гострою нестачею кадрів, — сказала Катерина Бондар, науковий співробітник Центру штучного інтелекту Wadhwani при аналітичному Центрі стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS). — Це створює нагальну, екзистенційну потребу в заміні людських ролей роботизованими системами».
Як йдеться у статті, Україна стрімко нарощує виробництво безпілотників: з кількох тисяч у 2022 році до 200 000 у 2023 році і до 2 мільйонів минулого року. Але поставити тисячі металевих черевиків на землю, щоб замінити людей, є набагато складнішою перспективою, пояснює Бондар.
Цифра 15 000 бойових роботів була озвучена Глібом Каневським, очільником Міністерства оборони України. За його словами, у другій половині 2024 року вони підписали контракти на 2,5 мільйона доларів на закупівлю БпЛА, а в першому кварталі цього року ця сума зросла до 150 мільйонів доларів. Це означає приблизно стократне зростання.РЕКЛАМА
Безумовно, є багато оптимізму щодо військової робототехніки, і не бракує українських проєктів UGV (безпілотний наземний транспортний засіб — Авт.), розробники яких представляють нові моделі приблизно щотижня. Це колісні та гусеничні машини різних форм і розмірів, що виконують різні функції — від встановлення мін і розмінування до логістики, евакуації поранених і безпосереднього ведення бойових дій з вибуховими вантажами або кулеметами. Нещодавні випробування в інкубаторі оборонних технологій BRAVE1 включали 70 різних типів машин.
Але на фронті цих машин набагато менше. З 50 типів, схвалених для військового використання, лише від 10 до 15 перебувають на регулярній службі. Значною мірою це пов'язано з практичністю, яка є більш складною, ніж у випадку з ПТРК розміром з коробку з-під взуття.
«Уявіть, що вам потрібно доставити 1000-кілограмову машину на лінію фронту, — каже Бондар. — Це питання логістики. Якщо вона працює на пальному, вам доведеться транспортувати і його, якщо на акумуляторах, то вони будуть великими і важкими і потребуватимуть генераторів для підзарядки».РЕКЛАМА
Існує ще одна проблема — вартість. Якщо малі дрони — це буквально витратні матеріали, які коштують кілька сотень доларів за штуку, то БпЛА не такі доступні за ціною.
«Навіть невеликий апарат з невеликим корисним навантаженням коштує від $ 2,000 до $ 3,000, — каже вона. — Дорожчі коштують від 10 000 доларів і вище. Частково це пов'язано з тим, що їх набагато складніше виробляти — ви не можете просто зробити корпус на 3D-принтері».
За такими цінами БпЛА мають сенс лише в тому випадку, якщо вони можуть робити те, чого не можуть повітряні дрони. А зважаючи на те, що безпілотники чудово підходять для розвідки і точного ураження цілей за багато миль від них, UGV, як правило, обмежуються більш нішевими ролями.
«Логістика — цікавий приклад використання, — каже Бондар. - Зараз UGV виконують набагато більше місій і замінюють людей. Використання UGV позбавляє людину фізичного ризику».РЕКЛАМА
Останні кілометри до лінії фронту знаходяться в радіусі ураження російських безпілотників, а вантажівки і фургони легше атакувати, ніж окопані позиції. Евакуація поранених є не менш важливою, хоча мало хто готовий довірити пораненого солдата машині, яка може зламатися в дорозі, і евакуація за допомогою UGV розглядається як крайній засіб.
«Майбутнє — за автономністю та штучним інтелектом», — каже Катерина Бондар.
Але поки програмне забезпечення все ще вдосконалюється, з великою кількістю людської допомоги техніка вже може виконувати корисні місії.
«Україна вже провела свій перший штурм лише за допомогою роботів, — каже фахівчиня — Все було повністю дистанційно керованим».
Це була успішна атака на російські позиції із застосуванням безпілотників-розвідників, бомбардувальників, БпЛА і десятків наземних безпілотників, здійснена 13-ю бригадою Національної гвардії наприкінці минулого року. Як тільки безпілотники виконали свою роботу, солдати зайняли позицію. Українці називають такий підхід «штурмом без штурму», оскільки самі солдати не беруть участі в діях.
Пару годин автономної роботи може бути більш ніж достатньо для роботизованого підрозділу, щоб здійснити атаку і зайняти позицію, на якій потім можуть закріпитися люди.
15 000 українських роботів працюватимуть разом з понад 800 000 людей, і поки що машини виконуватимуть допоміжну роль, а не братимуть участь у бойових діях. Співвідношення роботів і людей може швидко змінитися в Україні, як це сталося з безпілотниками. І з часом ШІ, зокрема, зможе перетворити незграбні БМП на більш мобільні та ефективні бойові машини. Можливо, цього ще не відбувається, але усунення людей з лінії фронту може стати лише питанням часу.
Раніше комбат розповів про те, як модернізувати українське військо: «На полі бою робитимуть ставку на комп’ютерні ігри». Сообщает fakty.ua