alt="Анатолій та Євгеній Шаповали"/>
19 грудня у Лубенській громаді на Полтавщині було оголошено Днем жалоби. Того дня громада прощалася з 45-річним Анатолієм Шаповалом та його 24-річним сином Євгенієм. Вони обоє загинули 13 грудня під час виконання бойового завдання на Курщині, де українські сили відбивають атаки солдатів КНДР. Воїнів, які до останнього подиху лишилися вірні військовій присязі, похоронили у рідному селі В’язівок.ВІДЕО ДНЯ
Як повідомили на сторінці Лубенської міської ради у Facebook, Анатолій мав професію водія-тракториста. Після строкової служби працював у різних охоронних і будівельних фірмах Києва, водієм в агрокомпанії «КЕРНЕЛ». У 2019 році підписав контракт із ЗСУ, служив у військовій частині, що дислокується в Лубнах.
«Люблячий чоловік, справжній батько для своїх синів, опора і приклад у всьому, здатний заспокоїти і знайти вихід з будь-якої ситуації. Чесний, відповідальний, патріотичний. Таким він виховав і свого старшого сина», — йдеться у повідомленні міськради.
Невдовзі до батька доєднався і Євгеній, старший син Анатолія, випускник Лубенського лісотехнічного коледжу. Вищу освіту хлопець здобував у Київському національному університеті біоресурсів і природокористування України. Встиг попрацювати у Лубенському лісництві. Він також підписав контракт, служив у тій же частині, що й батько.РЕКЛАМА
Євгеній любив історію, захоплювався краєзнавством. Він мав ще так багато зробити у своєму житті. Та не судилося. Не встиг створити навіть власну родину. До свого 25-річчя не дожив трьох тижнів.
У бойову частину батька з сином перевели влітку цього року. Солдат Анатолій Шаповал служив водієм протитанкового відділення роти вогневої підтримки військової частини, а солдат Євгеній Шаповал — вогнеметником роти вогневої підтримки.РЕКЛАМА
— Я переписувалась із Женею, нагадувала йому, щоб він повідомляв про потреби підрозділу, — розповідає дружина воїна-добровольця з Лубен, який служить у ЗСУ з початку повномасштабної війни. — Казала йому, ми збір відкриємо, купимо, що треба. Він дякував, але так нічого й не попросив.
Наскільки мені відомо, 13 грудня групу, в якій були солдати Шаповали, привезли на позицію. Вони мали закріпитися в лісопосадці. А тут почали росіяни лізти. Анатолій узяв на себе командування, бо треба було рятуватись, відстрілюватись. Рили окоп не тільки лопатами, а й касками, руками… У загиблих всі були руки обдерті…РЕКЛАМА
Під час виконання бойового завдання батько й син отримали поранення, несумісні з життям.
Ворог обірвав одночасно два життя, дві долі, зламав дерево одного роду…
Сообщает fakty.ua