На початку лютого на Київщині поховали пілота, який не вагаючись направив підбитий штурмовик у ворожу колону. А днями стало відомо про загибель його товариша по зброї, 30-річного Владислава Рикова, якого називали одним із найкращих пілотів Су-25. Він загинув 7 лютого під час бойового завдання на Донеччині. Пілота посмертно відзначили орденом «Золота Зірка» та надали звання «Герой України». Про це стало відомо з указу президента. ВІДЕО ДНЯ

Коли Владу було шість років, бандити убили усю його сім’ю. Він отримав поранення та залишився живим. Згодом у нього з’явиться справжній янгол-охоронець, якого він називатиме рідним батьком, повідомляє Командування Повітряних Сил України.

«У свої 28 він зустрів велику війну. Його намагались вбити ледь не щодня! Харківщина, Київщина, Донеччина, Луганщина, ворожі винищувачі та ППО! Чоловіка рятували професіоналізм, стресостійкість та жага перемоги! Рашисти були переконані, що „авіації в Україні вже не існує!“ Але глибоко помилялись. Влад впевнено випалював окупантів та їх техніку! Повний кавалер орденів „Богдана Хмельницького“ та „За мужність“», — зазначається в повідомленні.
Пілота Владислава Риков прийшли провести в останню путь бойові побратимиРЕКЛАМА

То був звичайний ранок 7 лютого. Типове завдання — вогневе ураження противника.
«Влад потиснув руку. Виліт… Жити йому залишалось 17 хвилин, — пригадує Герой України підполковник Ростислав Лазаренко, командир Владислава. — Насправді, ти ніколи цього не відчуваєш… Війна чомусь забирає найцінніше саме в той момент, коли ти максимально спокійний, коли думаєш, що обстановка більш-менш і це звичайний політ… Я слідкував за парою наших штурмовиків на пункті управління, бачив винищувач противника. Ракета Р-37, яку окупанти вже досить давно не використовували, не залишила шансів. Долі секунди… Ведений бачив, як у літак ведучого прилетіла ракета. І я бачив. Влад нічого не встиг сказати в ефірі.

Я переконаний: це була помста, адже напередодні ми конкретно «насипали» рашистам. На його рахунку 385 бойових вильотів — це був найкращий льотчик і командир, якого я знав. Він прикривав мою спину з початку повномасштабної війни як на землі, та і в повітрі, підготував велику кількість як бойових ведених, так і ведучих. Для мене це надзвичайно тяжка втрата, оскільки за цих майже два роки війни Влад завжди був поруч і всі проблеми ми вирішували разом". РЕКЛАМА
У Владислава залишилась дружина та маленька донечка Міра

У Владислава залишилась дружина та маленька донечка Міра. Командир обіцяє — завжди підтримуватиме їх. Владиславу Рикову надано військове звання «полковник» (посмертно), поховали пілота на Алеї Слави у Вінниці — місті, в якому він ніколи не жив, та саме тут мріяв оселитись із родиною після перемоги…РЕКЛАМА
Сообщает fakty.ua