Бізнеси країн ЄС у 2024 році продовжують організовано тиснути на свої уряди та Єврокомісію з вимогами обмежити потрапляння української агропродукції на їхні ринки. Як зазначив експерт ринку логістики, член Комітету з логістики Європейської бізнес-асоціації (ЄБА) Юрій Шуклін, 10 січня шість громадських організацій сільгоспвиробників ЄС звернулись до Єврокомісії зі спільною заявою, в якій називають імпорт продуктів з України загрозою для виживання європейських виробників та вимагають його обмежити. Також до «дружньої» політики країн ЄС по периметру нашого кордону приєднались фермери Румунії, які блокують вже два пункти пропуску. ВІДЕО ДНЯ

Експерт нагадав, що проблеми з закриттям кордонів для нашої агропродукції почалися ще на початку минулого року. Проте з боку українського аграрного бізнесу за весь цей час немає жодних реакцій на це, хоча б мінімально співмірних діям бізнесів по той бік кордону.
На думку Юрія Шукліна, є декілька причин, чому агробізнес Польщі, а тепер і Румунії знає, як захищати свої права, і вимагає у своїх урядів поступок, а український — не протестує й взагалі не висловлює свого ставлення до цієї ситуації. Причини не у війні.
Експерт заявив, що одна з організацій-підписантів заяви до Єврокомісії з вимогою обмежити імпорт української агропродукції — це COPA-COGECA, яка обʼєднує профспілки сільгоспвиробників та конфедерацію сільськогосподарських кооперативів країн ЄС. Ця найсильніша лобістська група європейських фермерів існує понад 60 років та змушує уряди рахуватись з їхньою позицією. РЕКЛАМА

Українські дрібні агровиробники, які становлять 53% ринку, за понад 30 років незалежності не спромоглися консолідуватись та організовано захищати свої інтереси, каже Шуклін. На його думку, значна частина дрібних агровиробників зосереджена винятково на виробництві та не бажає заглиблюватися в причинно-наслідкові звʼязки між економічною політикою України (радше її відсутністю) та рентабельністю їхнього бізнесу.
За словами Юрія Шукліна, ще одна специфічна риса нашого аграрного ринку зумовлена його ментальністю й цінностями: найуспішнішими вважаються ті, хто домовиться за кращі умови для одного себе, а не досягне змін на краще для всіх. Українські аграрії роз'єднані, розбилися за різними асоціаціями, і в кожній асоціації обовʼязково є гравець, хто хоче поглинути всіх інших. Внаслідок цього не бачимо й проактивності Міністерства агрополітики, а тільки констатацію наявних проблем. Адже власники бізнесів, виробники, не вимагають зміни правил. РЕКЛАМА

У 2022 році Україна експортувала продукції на суму 44,15 млрд доларів, а імпортувала — на 55,27 млрд доларів, і негативне сальдо зовнішньої торгівлі становило 11,3 млрд доларів. Статистики за весь 2023 рік ще немає, але тенденція чергового падіння експорту очевидна: за січень-жовтень 2023 року імпорт товарів в Україну (52,2 млрд доларів) майже вдвічі перевищив експорт (29,8 млрд доларів).
Українські аграрії переживають одночасно кілька криз (війна, дорога логістика, руйнування шляхів на світові ринки, блокада по периметру кордонів ЄС), але не можуть обʼєднатись, щоб змусити уряд провадити таку політику, яка дасть змогу зберегти їхній бізнес в таких надто складних умовах, заявив експерт. Шуклін впевнений, що поки українські виробники не навчаться обʼєднуватись і захищати свої справедливі вимоги й не стануть субʼєктом економічної політики (як фермери в Польщі, Румунії та інших країнах ЄС), вони будуть лише обʼєктом тиску, причому з усіх боків. І виживуть у таких умовах лише два-три агроолігархи.РЕКЛАМА

Додамо, що днями міністр сільського господарства Румунії Флорін Барбу заявив, що домовився з фермерами про зняття блокади на українському кордоні, але для цього уряду довелося піди на поступки щодо субсидування та акцизів. Сообщает fakty.ua