Славутська громада попрощалася з командиром батальйону майором Миколою Сенькевичем, який загинув, захищаючи Україну від російських окупантів. Йому назавжди 31 рік.РЕКЛАМА

Микола виріс у Шепетівці. Після школи продовжив навчання у Славутському ліцеї-інтернаті на історико-правовому направленні, повідомляє міська рада. Після того навчався в Національному університеті «Острозька академія» на юридичному факультеті. Паралельно здобував освіту у Рівному при Національному університеті водного господарства та природокористування, де також закінчив військову кафедру. З 2016 року прийнятий на військову службу за контрактом та призначений на посаду командира механізованого взводу 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних Сил України.

Микола Сенькевич пройшов весь бойовий шлях в одній військовій частині, де виріс професійно, від посади командира взводу до командира батальйону. Брав участь в АТО/ООС. Ветеран війни. Попри важкі поранення (у 2017 році — у Станиці Луганській, у 2022 році — у місті Макарові Київської області), був незламним та не втрачав бойовий дух. У Макарові отримав травми у результаті авіаудару та втратив багато побратимів після того, як їм вдалося зупинити ворожу колону бойової техніки та цим не дати окупантам зайти в Київ.

Після відновлення Микола Сенькевич повернувся на Куп’янський напрямок, де брав участь у заходах зі стримування російської агресії. Майор героїчно загинув під час виконання бойового завдання 29 жовтня. За період військової служби був відзначений командуванням. У Героя залишилися мама, дружина, четверо дітей (двійнятка Марійка та Даринка — 5 років, син Микола — 3 роки та син Кирило — 12 років) і брат.

РЕКЛАМА

Рідні Миколи згадують про нього тільки найкраще: він був людяним, доброзичливим, життєрадісним, справжнім патріотом. Не любив зрадників, брехню, говорив в очі правду. Надзвичайно цінував свою сім’ю, був люблячим сином, чоловіком, батьком…
Сообщает fakty.ua