У Вінниці попрощалися з 40-річним військовослужбовцем 207 батальйону тероборони ЗСУ Сергієм Ярмоленком (позивний «Зима»). Йому назавжди 40 років… Відомо, що із 2014 року чоловік мешкав у Києві. Працював у Генпрокуратурі, якій присвятив сім років свого життя. За рік до великої війни звільнився з прокуратури і почав адвокатську діяльність. Після повномасштабного вторгнення Сергій був одним з перших, хто пішов до військкомату. Так він потрапив до 207 батальйону ТРО. Загинув 14 червня 2023 року під Бахмутом. Через шквальні обстріли тіло довго не могли забрати…

«Ми з тобою познайомились 27 лютого, коли вирішували, як організувати чергування на Галі. Вона тоді ще не була Галею, а була для нас обох рандомним перехрестям десь на Сирці. З подивом дізналися, що колеги. Поки пили чай на морозі, пригадали знайомство з „цивільним“ начальством один одного. Щось навіть обговорили про юридичний ринок — тоді здавалося, що скоро туди повернемося, — пише товариш та побратим загиблого Дмитро Саранчук. - А потім пройшов рік, за який ти виріс з солдата до командира взводу, молодшого лейтенанта. В армії люблять поговорити на кухні про те, хто, як і за що отримав посаду і звання, правда? Не про „Зиму“. Просто тому, що всі знали, що абсолютно заслужено. Тому що гідність, відповідальність, інтелект, справедливість і дружба. Тому що чесний і з повагою до людей. Командир, який вів групу в посадку, заздалегідь знаючи, що там буде гаряче. Власним прикладом, власним спокоєм мотивував людей продовжувати виконання завдання, коли було дуже, дуже важко і страшно. Спілкування з тобою, брате, ніколи не викликало відчуття зверхності — ти знав, що тебе поважають і беріг цю повагу. Був другом, наскільки дозволяли обставини. Війна дійсно цинічно забирає найкращих. Бойовий офіцер, воїн, приклад, друг — ми пишаємося знати тебе».

Прощання з Сергієм відбулось на Майдані Незалежності у Києві. Після того свій останній спочинок герой знайшов у рідній Вінниці. У Сергія залишилися дружина, мати та маленька донька.
Сообщает fakty.ua