Не висихають сльози матерів, дружин, дітей. Війна один за одним забирає їхніх синів, чоловіків, татусів, матусь, жінок, дочок та сестер. Гайсинська громада зустріла на щиті та провела в останню дорогу воїна Ярослава Сніцаренка. Йому назавжди 37 років…

«Ярослав родом із села Бондурі. Атестат зрілості отримав у сільській школі. Навчався в Києві на автомеханіка. Був підприємцем. На початку повномасштабного вторгнення волонтерив. 10 квітня 2023 року був мобілізований на військову службу Гайсинським РТЦК та СП. Служив солдатом, водієм аеромобільного батальйону 46 окремої аеромобільної бригади», повідомляє Гайсинська територіальна громада.
20 серпня, під час ведення бойових дій на Запорізькому напрямку, в результаті артилерійського обстрілу з боку противника Ярослав отримав важкі поранення. В результаті був евакуйований до Запорізької обласної клінічної лікарні.

«Лікарі боролися за його життя майже добу, але на превеликий жаль, 21 серпня бійця не стало.

37-річний батько двох синів Дмитра та Ярослава, люблячий чоловік дружини Наталії, турботливий син своєї матері — він назавжди став янголом Небесного воїнства, і тепер зустрічатиме нашу Перемогу з небес… Він був мужнім, справжнім чоловіком і віддав своє життя заради України. Його знали в Гайсині як надзвичайно виховану та щиру людину. Ярослав любив життя і багато хотів встигнути, але занадто рано виродки забрали у нього життя, не давши здійснитись мріям".



Поминальне богослужіння за упокій захисника відбулось в Храмі Святого Великомученика Пантелеймона. Після панахиди тіло героя повезли до місця вічного спочинку у рідне село Бондурі, де його поховали на Алеї слави з усіма військовими почестями.
Сообщает fakty.ua