Якщо глянути відеокоментар путіна про вбивство очільника «Вагнера» пригожина, то там чітко видно, що йому було дуже незручно і ніяково цей факт коментувати. Очі в стіл, тональність, інтонація. Але одну правдиву річ усе ж диктатор сказав, по суті зізнався, що знав пригожина ще з 90-х. З «буремних 90-х». І що знав того як «людину складної долі» (евфемізм кримінальника), яка наробила того часу «помилок», пише політичний аналітик Інституту євроатлантичного співробітництва Володимир Горбач.

«Ну що тут скажеш, не уберіг володимир володимирович пригожина, не уберіг… І відомо, до речі, чому. Якби все було так як розповідає путін та переконує російська пропаганда, то після путчу 24 червня диктатор мав би берегти пригожина як зіницю ока. Адже станься з ним що-небудь, підозра упаде передусім на путіна. Але ні. Вочевидь, усе це означає, що режим очільника кремля, як персоналістський політичний режим висів (висить?) на волосині. І вже немає таких злочинів, піти на які він не зможе заради самозбереження і самовиживання. Питання лише у тому, чи вистачить йому для цього сили (і засобів). А так, якщо дивитися збоку за „боротьбою бульдогів під килимом“, то виглядає, що і бульдоги і сам килим уже провалилися у вирву (воронку) внутрішньої ескалації, боротьби за владу не на життя, а на смерть».

І що зовнішня війна проти України і цілого Заходу з її божевільно неадекватною риторикою виправдання є лише інструментом цієї внутрішньої боротьби зістарених бульдогів КГБ. Не на виборах же їм конкурувати, додає аналітик.
Сообщает fakty.ua