У Буші на Вінниччині в останню дорогу провели бійця Олега Пташніка. Обірвалося життя військового поблизу населеного пункту Богданівка Донецької області ще 23 травня 2023 року під час виконання бойового завдання в бою за Україну. Майже три місяці воїн рахувався у списках безвісти зниклих. Як тільки територія була звільнена, вдалося забрати останки тіла, ідентифікувати їх та офіційно сповістити рідних про загибель солдата ЗСУ, якому назавжди 38 років. Про це повідомляє видання «Ямпільські вісті». У воїна залишились батько, сестра, дружина та шестирічний син.

Відомо, що Олег впродовж 5 років до 2010 року працював у Ямпільському відділку поліції. Згодом до 2019 року — у Лук’янівському СІЗО. З 2019 року займався підприємницькою діяльністю.

«У 2005 році, коли Олег прийшов на роботу у поліцію, я бачив очі з іскоркою, людина хотіла жити і творити, перемагати зло, наводити порядок, боротися за справедливість. Він ніколи не думав, що доведеться піти на міни, танки, ракети… Клятий ворог прийшов на нашу землю і забирає життя найкращих, — розповів його колишній керівник Сергій Гаджук. — Лише об’єднані ми маємо думати, як перебороти ворога і як відбудовувати життя згодом. Такі, як Олег, віддають свої життя за майбутнє дітей».

З лютого 2022 року воїн був мобілізований на службу до ЗСУ. 19 травня був опублікований фотозвіт з доставкою тепловізора на фронт, а через 4 дні життя воїна, що просив допомоги, обірвалось. Рівно через три місяці тіло Олега Пташніка нарешті доїхало до рідного дому.



«Олег був у першому складі роти охорони, яку мав можливість обирати і куди увійшли одні з кращих. Це вже 11-ий загиблий наш воїн з роти охорони і від цього рветься серце, бо в кожного довелося вкласти і частинку свого серця і душі, передати досвід війни і життя за 37 років в армії. Родино, служити з вашим сином, чоловіком і батьком було за честь. Справжній солдат, патріот, спокійний, поміркований, надійний. Можна було підставити свою спину і не боятись, що він зрадить і не виконає свою бойову задачу. Так сталось і 23 травня, коли Олег не покинув свій пост та знав, що йде на вірну смерть. Її він прийняв з відкритими очима і думкою про товаришів по зброї» — додав співробітник місцевого військкомату.

Упокоївся герой на місцевому кладовищі під звуки Державного Гімну України і військового салюту. Державний прапор, в який була загорнута білосніжна труна, та грамоту передали дружині загиблого.

Раніше повідомлялося, що після важких поранень помер боєць з Вінниччини, за життя якого лікарі боролися майже 6 місяців. Сообщает fakty.ua