Рівненський міський суд виправдав анестезіолога-реаніматолога обласної клінічної лікарні, якого обвинувачували у неналежному виконанні професійних обов'язків (подібна ситуація була й у Львові), що спричинило тяжкі наслідки. Про це стало відомо з Єдиного державного реєстру судових рішень. За версією слідства, лікар згаяв час, не надавши вчасно медичної допомоги для пацієнтки, натомість відправив до неї інтерна. Жінка згодом померла…

За матеріалами справи, обвинувачуваний працював лікарем-анестезіологом відділення анестезіології та інтенсивної терапії КП «Рівненська обласна клінічна лікарня імені Юрія Семенюка». 31 липня 2020 року до закладу поступила пацієнтка з діагнозом «дифузне токсичне воло III ступеня. Тиреотоксикоз середнього ступеня, стан медкомпенсації», це було показом до оперативного лікування — тиреоїдектомії (видалення щитоподібної залози). Жінці провели операцію. Перебіг був без особливих ускладнень, після виходу з наркозу жінку перевели у післяопераційну палату. Того ж дня у хворої різко погіршився стан, медичним персоналом було здійснено виклик чергового лікаря — реаніматолога — тобто обвинувачуваного. Але він, за даними слідства, не надав вчасну невідкладну медичну допомогу хворій. А замість того відправив до неї лікарку-інтерна, знаючи заздалегідь, що остання не здобула відповідної медичної кваліфікації та не має належних практичних навичок. Чим втратив час на надання невідкладної медичної допомоги. Із запізненням реаніматолог провів інтубацію трахеї хворій, оскільки набряк головного мозку при асфіксії та розвиток подібних станів відбувається протягом 5−7 хвилин, що призвело до гострої обструкції верхніх дихальних шляхів, стану клінічної смерті.

Обвинувачений вину не визнав, та пояснив, що був на робочому місці. А інформації про пацієнтку та її реальний стан він не отримував. Також особистого виклику з відділення лапароскопії чи від постової медсестри не було. Коли він прийшов у палату пацієнтки, то вона начебто вже перебувала у стані клінічної смерті. При цьому вказав, що жодних нормативних документів, які б обмежували можливість надання лікарем-інтерном самостійно невідкладної допомоги, не існує. Він долучився до проведення реанімаційних заходів. Вказав, що, згідно з посадовою інструкцією, у його обов'язки не входив післяопераційний нагляд за станом жінки.
На суді заслухали матір покійної. Та пояснила, що після операції дочка повідомляла їй, що все добре. Але за пару годин їй стало важко дихати. Про погіршення стану вона дізналася від іншої своєї доньки. Після цього мати звернулася в поліцію із відповідною заявою. Просила призначити обвинуваченому максимальне покарання, яке передбачене за інкриміноване діяння.

У матеріалах справи є висновки експертизи, вона встановила, що між наслідками проведення операції, подальшим лікуванням жінки та її смертю є непрямий причинний зв'язок, оскільки «в деякій мірі неправильні дії лікарів знизили ефективність наданої медичної допомоги і тим самим не перешкодили несприятливому перебігу хворобливого процесу». Тому служителі Феміди не змогли зробити однозначного висновку щодо неналежного виконання анестезіологом-реаніматологом своїх обов'язків.

«На переконання суду, чинником, який привів до несвоєчасного надання кваліфікованої медичної допомоги хворій, що спричинило настання тяжких наслідків, була неналежна організація лікувального процесу», — йдеться у справі.

Зрештою суд визнав лікаря невинуватим та виправдав у зв'язку із недоведеністю в його діях складу кримінального правопорушення. Цивільний позов про відшкодування моральної шкоди у розмірі 1 500 000 гривень залишили без розгляду.
Сообщает fakty.ua