Загинув у російському полоні: попрощалися з 26-річним бійцем КОРДу з Донеччини

На Київщині рідні, колеги та близькі провели в останню путь 26-річного Миколу Самойленка. Звістку про загибель поліцейського, який з початку березня 2022 року перебував у російському полоні, родина отримала у лютому 2023-го. І тільки зараз тіло бійця вдалося повернули під час чергового обміну. У момент повномасштабного вторгнення росії Микола перебував у Києві на курсах підвищення кваліфікації, але одразу повернувся і став на захист Маріуполя. 2 березня він під масованими обстрілами евакуйовував цивільних. Під час чергового виїзду потрапив у ворожу засідку, після чого — у російський полон в Оленівську колонію, а потім — у Донецьке СІЗО. 19 січня 2023 року життя Миколи обірвалось.

«28 лютого нам зателефонував командир Миколи. І перша фраза: „У мене погані новини…“ З'ясувалося, що Микола помер у Донецькому СІЗО 19 січня від хвороби, нібито від менінгіту, — розповідали рідні загиблого виданню svoi.city. — Наступного дня сповістили батьків. 2 березня ми попрощалися з Миколою: священник провів заочне відспівування в одному з храмів на Донеччині. Про смерть Миколи ми дізнались на сороковий день після його смерті. Невідомо, де його поховали. У нас немає жодної інформації. Микола не заслуговував на таку смерть!»
Й ось через понад чотири місяці Миколу Самойленка вдалося поховати.

«Мій молодший братик, мій Микола повернувся з полону, — написав брат загиблого Олександр. - Повернувся на рідну землю більш ніж через рік тортур, знущань, принижень та зрештою після смерті… Він стійко та мужньо переносив всі випробування та катування, він не зрадив присязі, не зрадив Батьківщині, не зрадив собі… Його вбили, закатували, але не зламали його дух і його волю! Він є справжній герой, для мене велика честь, що мені пощастило мати такого брата, шкода, що так не довго… Його поховали як справжнього героя, зі всіма почестями, оркестром та залпом, поховали в рідній святій землі! Я висловлюю вдячність всім, хто опосередковано та безпосередньо посприяв поверненню тіла Миколи, оскільки його повернення — то справжнє диво… Висловлюю вдячність всім, хто допоміг в організації прощальної церемонії та похованні Героя. Дякую його побратимам та всім, хто прийшов проводити брата в останню путь! Микола назавжди залишиться в моїй пам'яті та моєму серці, в пам'яті всіх, хто його знав, в пам'яті нашого народу! Вічна шана герою!»