Жоден воєначальник не хоче «довгої війни», але в конфліктах завжди виникають ситуації, які унеможливлюють їх швидке завершення. Війна в Україні може бути прикладом цього. Такої думки Пітер Р. Нойманн, професор досліджень з питань безпеки в Королівському коледжі Лондона, колонку якого опублікувало видання n-tv.

«Надії путіна на швидку перемогу і знищення України були розбиті протягом декількох днів. Коли його танки були змушені повернути назад на шляху до Києва, стало ясно: росія не може виграти цю війну — принаймні, виходячи з її початкових цілей. Але були розчарування і для України. На самому початку говорили, що путін невиліковно хворий. Потім, що західні економічні санкції поставлять росію на коліна за кілька місяців. А пізніше, що у росіян закінчуються боєприпаси, їхні танки застаріли, моральний дух на фронті падає і кожна перемога, навіть маленька, коштує набагато дорожче. Лише кілька днів тому ми знову прочитали, що останній російський наступ провалився. І все ж війна триває. Фронт за кілька місяців змінився лише мінімально. Конфлікт не прямує до глухого кута, як іноді стверджують. Він вже в глухому куті».
На думку експерта, найголовніша причина полягає в тому, що росія — попри всі труднощі — велика країна зі значними запасами матеріальних ресурсів і молодих людей. Навіть якщо вона дорого купує кожну перемогу, якою б маленькою вона не була, і навіть якщо російська економіка страждає від нинішньої ситуації, країна, ймовірно, зможе впоратися з цим конфліктом протягом досить тривалого часу.

«Те ж саме стосується, звичайно, — і навіть більшою мірою — України. Вона є жертвою цієї війни. На відміну від росії, вона переймається виживанням не однієї людини, а цілої нації. Якщо вже на те пішло, то жорстока війна путіна зміцнила її моральний дух і рішучість. Поки Захід підтримує їх у військовому плані, Україна може продовжувати захищати свою територію. Щоб вивести росію з рівноваги, потрібно не лише більше зброї та боєприпасів, але й стратегічна зміна правил гри, наприклад, напад на російську територію. Але це розкололо б західний альянс, а росія могла б у відповідь закрутити гвинтик ескалації. Навіть припинення західної підтримки не принесе миру. Результатом були б не переговори, а перемога росії, тому що, залишена напризволяще, Україна не змогла б довго протистояти нападу; і російська армія була б на кордоні з Польщею протягом декількох тижнів. Війна закінчилася б, але з'явилася б загроза початку нового, ще більшого конфлікту».

То ж Пітер Р. Нойман впевнений, що всі ознаки вказують на довгу війну. Хороша новина полягає в тому, що якщо Захід стоятиме непохитно, росія може врешті-решт досягти тієї межі, за якою вона більше не зможе ні економічно, ні військово, ні політично бути загрозою світу та миру.

«Погана новина полягає в тому, що до цього можуть пройти роки, тому що великі держави не завжди перемагають у своїх війнах, але вони зазвичай тривають дуже довго».

Нагадаємо думку Віктора Андрусіва про повоєнне відновлення України: «Хаос в політиці може перетворитись на корупційне мародерство». Сообщает fakty.ua