Після окупації рашистами частини Херсонської області з березня 2022 року подача дніпровської води до Криму стала ключовою темою пропаганди. «Раптово» з’ясувалося, що півострів до подачі дніпровської води не готовий, обладнання з 2014 року розкрадено, «муніципалітети» сільських районів не в змозі ефективно «врегулювати» зрошуване землеробство.

«У жовтні 2022 року окупанти розпочали пропагандистську підготовку до підриву армією агресора дамби Каховської ГЕС, та до звинувачення у цьому українських структур. Але в цій терористичній операції агресора виник «побічний ефект», оскільки навіть для «споживачів» російської пропаганди підрив греблі означатиме зниження рівня води Каховського водосховища та, відповідно, припинення роботи Північнокримського каналу, — повідомляє Асоціація реінтеграції Криму — У цьому ракурсі цікаві опубліковані днями у рашистських ЗМІ заяви «глави профільного комітету» фейкової «державної ради» Олексія Гусєва. Колаборант декларував в «інтерв'ю» про те, що «канал продовжить працювати», фактично завданням «добрих звісток» від Гусєва стало пообіцяти кримчанам про те, що «вода в Криму буде» і після підриву греблі. Основний акцент він робить на «водозбереженні» та заявляє, що в 2022—2023 роках зокрема й «через його руки» пройдуть 2,4 мільярда рублів «федерального фінансування» на «зниження втрат у мережах водопостачання». При цьому обіцяється «освоїти» ці кошти на ремонті «цілих» 170 кілометрів водоводів, тоді як в одному місті Сімферополь довжина водоводів перевищує 1200 кілометрів, а втрати води в кримських мережах становлять не менше 60%. Апелюючи до подій 2014−2021 років, коли вода з Дніпра до Криму не подавалася, Гусєв «заспокійливо» заявляє, що тоді «ніхто з голоду та спраги не помер. Ніхто не втік із Криму».
За даними експертів, такі запізнілі «визнання» прямо суперечать попередній риториці агресора, яка позначила «дніпровську воду в Криму» як нібито «основну мету» агресії проти материкової України.

«Агресор обіцяв до 2022 року з цього питання фейкові „судові процеси“ і навіть безуспішно фабрикував звернення до Європейського суду з прав людини. Тепер очевидно, що ця заявлена агресором „мета“ була лише формальним приводом для Кремля на тлі його злочинного наміру геноциду українського народу, і нинішні заяви Гусєва це вичерпно підтверджують».

Нагадаємо точку зору російського політтехнолога Станіслава Бєлковського: «Контроль над Маріуполем, Бердянськом, Мелітополем і Новою Каховкою важливіший, ніж над Херсоном». Сообщает fakty.ua