За даними Генштабу ЗСУ, станом на ранок 4 вересня українська армія знищила вже 49 500 рашистів. Та, як повідомляє російська служба ВВС, важлива не лише кількість, а спеціалізація військових.

Журналістам даного видання вдалося встановити, що росія втратила понад 900 елітних фахівців, на підготовку яких пішли роки зусиль та мільйони доларів. За оцінкою як західних, так і російських експертів, загальновійськові підрозділи російської армії виявилися не готові до штурмових дій. У результаті завдання, які зазвичай ставляться перед піхотою, довелося вирішувати загонам спецназу, морпіхам та десантникам. Саме вони традиційно вважаються елітою російської армії, і зазнали відчутних втрат за шість місяців вторгнення в Україну. Загинули й десятки військових льотчиків. На думку експертів, компенсувати втрату всіх цих фахівців росії буде проблематично.

За підрахунками BBC, росія втратила щонайменше: 337 морських піхотинців, 245 спецпризначенців росгвардії, 151 спецпризначенців ГРУ, 144 військових із двох елітних полків ВДВ, 67 військових пілотів та 20 представників ФСБ і ФСО.
За оцінкою експерта Центру військово-морського аналізу Майкла Кофмана, на кожного загиблого російського військового під час війни в Україні припадає близько 3,5 поранених.

«На основі цих даних можна припустити, що з рядів 22-ї бригади спецназу ГРУ в результаті загибелі або поранення могли отримати не менше 130 осіб. Точна чисельність загонів спецназу засекречена. Але навіть за консервативними оцінками, вибуття 130 бійців може бути рівноцінним повному виходу з ладу однієї з рот спецназу. У ході війни у ​​Чечні розвідроти спецназу ГРУ налічували по 45−70 осіб. Якщо брати за основу таку оцінку, не виключено, що з ладу виведено половину розвідрот бригади. Згідно з відкритими даними, на 1 вересня найбільші втрати особового складу зазнав 25-й загон спецназу „Барс“ з Казані. В Україні загинули 10 його співробітників, включаючи двох офіцерів. Судячи з пам'ятника на території частини, за пів року війни в Україні загін втратив стільки ж людей, скільки за 10 років конфлікту в Чечні».

Спроба прорватися до Києва на початку березня коштувала військовим 331-го полку десятків життів. Після відступу росіян підрозділ ненадовго вивели до Білорусі. На початку квітня костромські десантники взяли участь у боях за Ізюм на Донеччині, а у травні були перекинуті до Луганської області, під місто Попасна. Полк міг не дорахуватися 650−670 осіб. Це більше половини передбачуваної чисельності 331 полку на момент початку війни. Серйозні втрати зазнав і 247-й гвардійський полк десантників зі Ставрополя — вони втратили 63 особи, включаючи командира полку та не менше 12 інших офіцерів. Станом на 1 вересня ВВС має інформацію про 67 російських військових льотчиків, які загинули під час вторгнення в Україну (включаючи штурманів і бортмеханіків).

Тим часом окупанти розгорнули у Бердянську крематорій, куди переповнені вантажівки звозять убитих рашистів.

Нагадаємо, напередодні, 3 вересня, ЗСУ знищили станцію радіолокації контрбатарейної боротьби «Зоопарк», станцію радіоелектронної боротьби «Житель» та велику кількість живої сили окупантів.

На фото: псковські десантники. Фото із сайту Нової газети Сообщает fakty.ua