У Миколаєві разом із сотнями дорослих волонтерів працює п’ятирічна Вероніка Рогозіна. Дівчинка малює для волонтерів та військових, із дорослими возить їжу на блокпости, виготовляє патріотичні браслетики для воїнів. Виїжджати за кордон родина не планує, адже вірить у нашу армію та те, що перемога вже не за горами.

«Вероніка — досить активна дівчинка, відвідувала танці, займалась чирлідингом і мріяла піти ще й у секцію футболу. Та плани зруйнувала війна. Дитячі садочки закрили, то ж потрібно було себе чимось зайняти. Якось з Веронікою ми проходили повз блокпост біля дому та потрібно було якось пояснити їй, що це і чому лунають вибухи. Вийшла делікатна розмова, але донечка все зрозуміла, — розповіла „ФАКТАМ“ мама дівчинки Наталя Рогозіна. — А коли ввечері я напекла млинців, вона запропонувала половину залишити вдома, а іншу віддати військовим, які охороняють наш спокій. Ми відвезли, і ця дитяча чуйність зворушила всіх. Невдовзі донечка взялася плести жовто-сині браслетки та дарувати бійцям. Потім ще й малювати, адже зрозуміла, що її праця недаремна і важлива».
Смаколики для ЗСУ
Після того як рашисти обстріляли мікрорайон, де мешкала дівчинка з батьками, вони вирішили перебратись до родичів ближче до центра.

«Сидіти, склавши руки, не хотілось. Оскільки в минулому я працювала фотографом, вирішила присвятити фотопроєкт нашим захисникам та тим, хто їм допомагає. Пішла до Будинку офіцерів флоту, в якому знаходиться волонтерський пункт. Донечці там сподобалось, вона з багатьма познайомилась і звідти йти вже не хотілось. Тож майже щодня почали відвідувати його і займатись волонтерством. Працюю на складі та на кухні, Вероніка допомагає. Щось треба піднести — вона відразу слухає. Я зазвичай на кухні та на складі, Вероніка поряд, усе підносить. На Великдень ми вдвох пекли паски, донька прикрашала. А потім ми їх розвозили. Вероніка у кожного воїна просила, щоб перемога була якнайшвидше».
Вероніка у кожного воїна просить, щоб перемога була якнайшвидше

До слова, дівчинка вже офіційно зареєстрована як волонтерка, їй видали шеврон.

«Ми так цим пишаємось! Ви б бачили, яка моя донечка мужня, — говорить пані Наталя. — Переживши перший обстріл, вона ще й мене заспокоювала, що все буде добре й Україна непереможна. І коли чути якісь такі звуки, Вероніка каже, що це наші працюють і все під контролем. Виїжджати за кордон ми наразі не плануємо, навпаки, у волонтерському пункті легше і можна від поганих думок відволіктись. Чому допомагаємо? Бо це наш обов’язок. Дитина бачить, що, крім фронту військових, є люди, які об’єднуються, допомагають, разом шматочок до шматочка, пазл до пазла — і ми точно нездоланні!»

Раінше «ФАКТИ» розповідали також про 81-річну волонтерку з Вінниччини Ганну Пєстову, яка шиє для ЗСУ бронежилети, наколінники та матраци.
Сообщает fakty.ua