Війна має безліч жахливих облич. Одне з них — це викрадення близьких та утримання їх в полоні. За даними міністерки з реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірини Верещук, росія захопила в полон понад 1700 військових та мирних жителів. Що потрібно зробити, аби допомогти вашій близькій людині, якщо вона у неволі в рашистів, пояснила помічниця адвоката практики судових спорів Олександра Вергелес:

— Щойно ви дізналися про ймовірний полон, сконтактуйте з колегами, знайомими або друзями та отримайте якнайбільше інформації про останнє місце перебування людини. Записуйте всі дані, щоб не забути важливих деталей. Зберігайте фото, відео, скриншоти та всю іншу наявну інформацію про злочин. Якщо викрали цивільну особу, потрібно мати таку інформацію: П.І.Б, паспорт та/або ідентифікаційний код, контакти, останнє місце перебування. Якщо полонений є бійцем (військовослужбовець ЗСУ, Нацгвардії, правоохоронець, прикордонник тощо), потрібно мати ще інформацію про:
номер військового квитка або жетону,
військову частину або підрозділ, де було проходження служби,
особливі прикмети (татуювання, шрами тощо),
контакти та інші відомості.
Важливо пам’ятати: взяття в полон цивільних осіб забороняється міжнародним гуманітарним правом та кримінальним правом України.
Інформацію потрібно передати: Національному інформаційному бюро: на телефони гарячої лінії: 1648 або +38 044 287 81 65 (для дзвінків з-за за кордону), у чатбот у Telegram чи Viber: @nib_uncp_bot, Службі безпеки України: на телефони гарячої лінії: +38 067 650 83 32 або +38 098 087 36 01. Також потрібно особисто або за номером телефону 102 подати до поліції заяву про вчинення кримінального правопорушення (викрадення та утримання особи).
Про полон потрібно повідомити на місці роботи, до військової частини або іншого місця, де людина мала зайнятість. Це потрібно для виплати заробітної плати (якщо це військовий), оформлення простою (для цивільних осіб), щоб не було проблем із зарахуванням строку служби та обліком трудових відносин.
Навіть після цього не варто зупинятися. Ви можете звернутися до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або до місцевої влади.
— Чи є відкрите джерело, де опубліковані дані про усіх полонених?

— Ні, цієї інформації немає у відкритому доступі. Співробітники відповідних органів самостійно контактують з близькими тих, хто потрапив у полон.


— Як відбувається процедура подачі заявки про полоненого та його пошук?

— Після того, як заявка подана через бот, телефоном або через поліцію, дані про таку людину вносять у реєстр. Якщо інформація там уже є, то її повідомляють близьким. Якщо раніше не було відомо про полоненого, запис реєструють і за отримання будь-якої інформації — одразу передають родичам.

— Що робити, якщо Національне інформаційне бюро або СБУ не відповідають на запити?

— Якщо було подано звернення про полоненого, така інформація обов’язково вноситься до реєстру. Якщо на запити не приходить відповідь, це означає, що жодних новин, на жаль, не надходило. Правоохоронні органи співпрацюють з міжнародними організаціями (наприклад, Міжнародним комітетом Червоного Хреста в Україні) та волонтерами, які отримують дані з окупованих територій. Щойно з’являється інформація про полоненого, її одразу повідомляють.

— Чи можуть звільнити людину з полону за гроші?

— Ні, цим опікується лише держава. Не піддавайтеся на провокації шахраїв, які обіцяють за гроші повернути вам рідну людину.
Сообщает fakty.ua