На другий день вторгнення російських військ в Україну 18-річний Олександр Іванов отримав постріли в лоб і 10 разів у груди, перебуваючи на пасажирському сидінні автомобіля своєї бабусі. Вони їхали до Гостомеля, де рашисти намагалися захопити аеродром, щоб забрати дідуся і привезти його до столиці.

«У Саші було не зовсім звичне життя як для 18-річного. У його матері Світлани діагностували м’язову дистрофію, коли хлопчику було три роки. Саша все життя доглядав за нею, допомагав їй одягатися, вмиватися і ходити в туалет, — розповіли рідні загиблого виданню „The Guardian“. — Хлопець від природи любив навчання. З того часу, як він почав говорити, любив декламувати вірші. Попри те, що закінчив музичну школу з відзнакою, вирішив навчатися медицини. Саша планував стати нейрохірургом, щоб допомогти вилікувати хворобу матері. Він не пив, не курив і не виходив на вулицю вночі».

Коли торік святкували Різдво в будинку бабусі та дідуся Саші в Гостомелі, родина Іванових не могла уявити, що принесе 2022 рік. На відео, яке його мати зняла зі свого інвалідного візка 23 грудня, Саша допомагає своєму чотирирічному двоюрідному брату вчепити прикраси на ялинку в будинку його бабусі й дідуся. Менш ніж через місяць, у січні, у Валерія, діда Сашка, стався інсульт, і його доставили до лікарні. Ліва частина його тіла була паралізована.
«Коли росія вдерлася 24 лютого, лікарня попросила дружину Валерія, Лілію, бабусю Саші, забрати його. Незважаючи на пораду її дітей привезти його до Києва, вона попросила швидку відвезти його до їхнього будинку в Гостомелі, — додають родичі. — Оскільки в день вторгнення точилися бої, Лілія вирішила, що їм слід переїхати до квартири Світлани в Києві. Але їй потрібна була допомога. На другий день вторгнення жінка рано поїхала до Києва, щоб забрати Сашу.

Коли вони разом їхали назад через Гостомель, російські снайпери обстріляли їхню машину з дитячого парку. Здавалося, що всередині машини стався вибух. Сашина голова впала, отак, набік. Рашисти все ще стріляли в них знову і знову… Лілія встигла проїхати ще два кілометри, перш ніж втратити свідомість за кермом від осколкових поранень. На вулицю вийшов хлопець і викликав швидку, щоб відвезти її до найближчої лікарні в Бучу. Сашу не змогли врятувати".

Але на цьому випробування для Сашиної родини не закінчилися. Його бабуся лежала поранена в лікарні в Бучі, а паралізований дідусь був сам у будинку в Гостомелі. Матері довелось зробити вибір — забрати батьків чи тіло сина. Вона обрала останнє… Батько Сашка під гул снарядів поїхав до Гостомеля, знайшов тіло сина на пасажирському сидінні автомобіля. Наступного дня хлопця поховали на Бучанському кладовищі.

Валерія, діда Сашка, 9 квітня евакуювали з будинку в Гостомелі до сімейної квартири в Києві. Він провів 44 дні сам, напівпаралізований, у підвалі. Сусід під обстрілами навідував його раз на день, щоб нагодувати та допомогти сходити в туалет… Бабуся змогла виїхати евакуаційним автобусом через три тижні.

Раніше у Гостомелі під Києвом окупанти розстріляли автомобіль із жінкою та дитиною, мати загинула. А нещодавно під Гостомелем знайшли спалене кадирівцями тіло волонтера, який приїхав з Рівного, щоб допомагати місцевим жителям. Сообщает fakty.ua