«Він не заслужив на таку страшну смерть»: під Гостомелем знайшли спалене кадирівцями тіло волонтера

«Він не заслужив на таку страшну смерть»: під Гостомелем знайшли спалене кадирівцями тіло волонтера

У селищі Квасилів на Рівненщині попрощалися з волонтером Михайлом Супруном. Його із середини березня вважали зниклим безвісти, згодом чоловіка знайшли убитим біля села Мирча на Київщині. Це неподалік від Гостомеля, де йшли запеклі бої. Як з'ясувалось, волонтер і його автомобіль були спалені рашистами. Місцеві жителі поховали залишки тіла Михайла на краю села. Про це повідомив товариш вбитого Тарас Луцюк.
«Михайло ніколи не думав, що так станеться, — написав Тарас Луцюк у Facebook. - І я б ще не так давно не міг подумати. І ви всі б не могли… Але це сталося. Обабіч траси могила Супруна Михайла. Він з Рівненщини, але як почалася війна, то волонтером їздив бусом в Гостомель, возив туди речі та продукти, а по дорозі назад, вивозив звідти людей. Близько місяця тому, зв'язок із Мішею обірвався, і більше він не виходив на контакт. Тепер, після звільнення цих територій, хлопці-односельці, які теж зараз волонтерять, знайшли його спалений бус (точніше, подзвонила поліція та сказала, де він), а поряд Мішину могилу. Чоловіка поховали місцеві з села, біля якого його було вбито.
Волонтери біля спаленої машини Михайла
За своїми переконаннями Міша був християнином-протестантом. Дуже добрий, з тих людей, про кого говорять, що він «і мухи б не образив». Я вам гарантую, що Міша вас би ніколи й ні за яких обставин не обманув би. Я вам гарантую, що Міша дотримався б свого слова, якби його дав. І ось за це його безкорисливе, велике та добре серце рашисти прирекли його на мученицьку смерть. Кажуть, що волонтера вбили кадирівці. Я впевнений, що він пробачив навіть своїх мучителів. Бо це такий тип людей. Вони не вміють тримати зла. Я впевнений в цьому на 99.9%. Міша з тих, хто ніколи б не взяв до рук зброї через свої переконання. Міша б ніколи свідомо не заподіяв шкоди іншій людині. До цього можна відноситися як завгодно, але він точно не заслуговував на таку смерть. Він не заслуговував ось так померти, ніс лише добро в цей світ, тому що в нього вірив. Воно було сенсом його життя. Як тільки почалася війна, Міша відразу поїхав допомагати. Міша був чесною, відповідальною та працьовитою людиною. Будівельником. Сам добудовував собі свій дім".
Місцеві жителі поховали на краю села під Гостомелем залишки тіла Михайла

У Михайла Супруна залишилися семеро дітей віком від двох до 15 років та дружина Оксана. Вдова розповідає: її чоловік встиг зробити один рейс, вивіз з міста Бородянка 14 людей, зокрема двох кількаденних немовлят.

«10 березня він знову вивозив пенсіонерів, але мені нічого не розповідав. Сказав тільки, що дуже багато людей вивезли, що навіть віз у бусі не тільки там, де сидячі місця були, а і навіть у багажнику», — розповіла «Суспільному» дружина вбитого Оксана Супрун.

Раніше волонтер Андрій Вербицький, який вижив після розстрілу рашистів, розповів про їх звірства у Мотижині Київської області.


Читайте також: «Під час оборони Києва наше село Горенка знаходилось біля самої лінії фронту»: як люди виживали в епіцентрі війни
Сообщает fakty.ua

Новости по теме

{related-news}

Комментарии (0)

добавить комментарий

Добавить комментарий

показать все комментарии