Обмінний пункт на цокольному поверсі одного з житлових будинків у центрі Києва на вулиці Шовковичній не викликав підозри — класична кімнатка з касиром (оператором), касовий апарат, пачки грошей, на стінах витримки з документів, що підтверджують ліцензію. У цьому обміннику у березні 2021 року київський підприємець вирішив поміняти 75 тисяч доларів. Взявши валюту, касир сказав, що за кілька хвилин принесе гривні зі сховища, і… пропав. Коли збентежений чоловік викликав поліцію, у будівлі касира вже не було.

Квітень 2021 року. Аналогічна історія сталася у пункті обміну валют біля метро «Арсенальна». Тільки там чоловік втратив уже понад 120 тисяч доларів. Він теж віддав гроші у віконце обмінника, після чого зникли і касир, і валюта.

Після цих випадків у ЗМІ заговорили про те, що у Києві процвітає новий вид шахрайства з обміном валют. Пізніше з'ясувалося, що за цими подіями стояло злочинне угруповання, і в столиці працювала ціла мережа фальшивих обмінників. Наразі, коли справу передали до суду, стало відомо про дев'ять епізодів, коли клієнтів «кидали» на великі суми. Загалом на 17 мільйонів гривень.

«Оператор взяв гроші та вийшов через підземний хід»

Чому потерпілі зверталися не до банків, а до обмінників? Крім того, що в обмінних пунктах виявився кращий курс, то ще й послуга була потрібна терміново. Наприклад, підприємцю, з яким спілкувалися «ФАКТИ», поміняти 75 тисяч доларів знадобилося у вихідні, коли банки були закриті.

— Я вирішив пошукати варіанти на сайті finance.ua, де зводяться заявки покупців та продавців валюти. На запит «Міняйло» на цьому ресурсі можна подивитися заявки та домовитися з продавцем чи покупцем валюти — залежно від того, яка операція вас цікавить, — розповів «ФАКТАМ» підприємець. — Переглядаючи оголошення, побачив заявку на 250 тисяч доларів, тобто люди заявляли, що готові обміняти таку суму. Зателефонував за вказаним в оголошенні телефоном. Трубку взяв чоловік. Почувши, яку суму я хочу обміняти, він сказав: «Ми подумаємо і зателефонуємо вам». Можливо, вони взяли паузу, щоб пробити мій номер телефону. Незабаром передзвонили вже з іншого номера та повідомили, що необхідна сума у них є. Сказали, що можу під'їхати до їхнього обмінного пункту на вулиці Шовковичній.

Коли я приїхав, ніщо не викликало в мене підозри. На вигляд абсолютно звичайна обмінка. Вона знаходилась у житловому будинку на цокольному поверсі. До речі, курс у них був ринковий — не більший і не менший, ніж у інших. Підійшовши до віконця оператора, я повідомив, що дзвонив перед приїздом. «Так, давайте валюту, — сказав чоловік і, забравши у мене 75 тисяч доларів і перерахувавши їх, додав: — Одну хвилинку, зараз спущусь у сховище, винесу вам гривні». І все. Більше його не бачив.

Перші п'ять хвилин чоловік чекав — думав, що касир справді пішов у сховище. Потім почав його кликати, але ніхто не озивався. А коли набрав номер, по якому домовлявся про обмін і почув, що «абонент поза зоною», викликав поліцію.


— Приїхав патруль, — каже чоловік. — Але в обмінці, крім мене, нікого вже не було. Оператор, який взяв мої гроші, вийшов через спеціально обладнаний підземний хід. Виявилось, у його кімнатці в підлозі була дірка. Через неї він вийшов надвір і встиг зникнути.

Пізніше чоловік дізнався, що постраждав не один. Подібні випадки траплялись у Києві з грудня 2020 року. Підприємець без особливої надії подав заяву до поліції.

— А буквально за місяць після того, як у мене вкрали гроші, на finance.ua знову з'явилося оголошення від людей, які нібито готові поміняти 250 тисяч доларів. Точно таке ж оголошення, як і те, на яке повівся я, — згадує чоловік. — Відразу передав цю інформацію до правоохоронних органів. І потім з'ясувалося, що це ті ж шахраї! Вони настільки знахабніли, що спливли через місяць після своєї афери на Шовковичній і навіть не стали змінювати своє оголошення. Підозрюю, що їх хтось «кришував». Вони провернули кілька таких операцій та відчували безкарність.

«Ми маємо кілька точок. З вами зв'яжеться касир»

Невдовзі після цього затримали чотирьох підозрюваних. А зараз, коли справу передали до суду, у прокуратурі Києва розповіли, що затримано вже семеро людей. Всім пред'явлено підозру в шахрайстві в особливо великих розмірах. В угрупуванні було чітко розподілено ролі. Хтось був оператором, який приймав гроші у клієнтів, хтось займався підготовкою: за підробленими документами орендував приміщення у центрі Києва, де швидко робили ремонт, переобладнуючи його під обмінку. Серед затриманих є співорганізатор.


— Перших трьох учасників угруповання було затримано ще на початку 2021 року, після випадків у грудні 2020-го. Четвертого, співорганізатора, на той момент розшукували, — розповів прокурор Печерської окружної прокуратури Києва Сергій Сказко. — Перебуваючи в бігах, він залучив до справи інших виконавців, і вони провернули ще кілька подібних афер у Печерському, Голосіївському та Шевченківському районах Києва (серед них і випадок на Шовковичній. — Авт.). Після цього було затримано вже і самого співорганізатора, і трьох його нових спільників. Останні всіляко намагалися затягти розслідування. Судові засідання постійно відкладалися через клопотання із боку захисту — вони заявляли відводи судді, прокурору. Безпідставні виклики швидкої допомоги, клопотання про проведення засідань то в режимі відеоконференції, то за участю підозрюваних… Потім один із підозрюваних подав суду довідку про позитивний тест на ковід. Довідка мала всі ознаки підробки, і, як з'ясувалося, медична установа її не видавала.
Коли й ці хитрощі не допомогли, підозрювані зробили ще один оригінальний хід. Мати одного з них оформила на мене, прокурора у кримінальному провадженні, заповіт. Заповіла мені все своє майно. Це створило штучний привід для відведення прокурора та затягування процесу. Але й ці хитрощі не допомогли, і суд тоді взяв підозрюваних під варту. Наразі, коли справу вже передано до суду, на підготовчому засіданні обвинувачені знову намагалися затягнути процес.

— Чи є у потерпілих шанси повернути свої гроші?

— На банківських рахунках обвинувачених майже нічого немає. Свої 68 тисяч доларів поки що вдалося повернути тільки останньому потерпілому, бо з його грішми зловмисників і затримали. Один із потерпілих вирішив, що заявляти позов про відшкодування збитків немає сенсу. Інші заявили. Максимальна сума, яку втратив один із потерпілих, — 130 тисяч доларів. Усі постраждалі звернулися до фальшивих обмінників, повіривши оголошенням на сайтах.


Шахраї працювали за схемою: з одноразового телефону викладали на спеціальному сайті оголошення із зазначенням суми, яку нібито були готові поміняти. Якщо дзвонила людина, якій треба було обміняти, наприклад, десять тисяч доларів, їй відмовляли — такі суми зловмисникам були нецікаві. А от якщо траплявся клієнт, який хотів поміняти хоча б 50 тисяч доларів, йому казали: «Уточніть час та місце, куди вам зручніше під'їхати. Ми маємо кілька точок. З вами зв'яжеться касир». Людина називала місце, і заздалегідь орендоване приміщення спішно готували до приходу клієнта. Вивіски, стенди, табло з актуальним курсом — щоб ніщо не викликало підозри.
Зловмисників упіймали на гарячому — у момент «обміну» 68 тисяч доларів

— У чому основна помилка потерпілих? Адже багато хто воліє обмінювати валюту в обмінниках, а не в банках.

— Якщо ви з якихось причин не хочете міняти гроші в банку, потрібно вибирати не перший-ліпший, а перевірений обмінник. Той, де вже неодноразово були ви чи ваші знайомі. Не варто шукати обмінний пункт через Інтернет — існує великий ризик потрапити на шахраїв. Останнім часом почастішали випадки, коли касир зникає з грошима через підземний хід, або попереджає потрібних людей, що з обмінки вийде людина з певною сумою. І клієнта чатують на вулиці. Це закінчується нападами.

«Міняйте гроші тільки в перевірених обмінниках та дивіться їхні ліцензії»

Чому не варто вірити інформації на сайтах, які, начебто, спеціально створені для обміну інформацією про купівлю-продаж валюти? За словами бізнесмена, який постраждав в обміннику на Шовковичній, на таких сайтах оголошення може розмістити будь-хто, ніхто нікого не перевіряє.


— У сайту є своя фішка — кількість розміщених заявок із певного мобільного номера, — каже чоловік. — Таким чином, продавець валюти підтверджує свій статус: якщо з одного номера розміщено, наприклад, чотири тисячі заявок, то, швидше за все, це серйозний гравець, який довго працює. Але й цьому не можна довіряти на сто відсотків. Оперативники розповіли мені, що є шахраї, які спеціально протягом місяця розміщують заявки, щоби напрацювати авторитет. Реальних угод вони не проводять — лише знімають та додають заявки. І в результаті виглядає все так, начебто заявок від них було вже багато, що створює ілюзію надійності.
Всім затриманим висунуто звинувачення у шахрайстві в особливо великих розмірах

Ще один спосіб не потрапити на шахраїв — перевірити ліцензію обмінника.

— Можна зайти на сайт Національного банку України, де є перелік компаній, яким видано ліцензії на здійснення валютно-обмінних операцій, — радить президент юридичної компанії Ніколас Михайло Стрельников. — Там чи через Google можна дізнатися ім'я керівника цієї організації та його контакти. Цілком нескладно перед тим, як заходити в обмінку, перевірити, чи є у неї ліцензія чи ні. Це займе лише кілька хвилин, а ви тим самим убережете себе від неприємностей.

З якими ще шахрайськими схемами можна зіткнутися під час спроби обміняти гроші?

1. Схема з «інформаційними послугами». Дуже поширений спосіб «кинути» клієнта на гроші. Людина віддає касиру валюту, а замість гривень отримує папірець про те, що нібито підписала «договір про інформаційні послуги». 2019 року «ФАКТИ» розповідали про киянку Алісу, яка потрапила в таку ситуацію в обмінному пункті біля станції метро «Тараса Шевченка». Жінка так мало не втратила 3 тисячі 300 доларів.

— Слід уважно читати те, що ви підписуєте, бо під виглядом квитанції вам можуть дати будь-що, — каже Михайло Стрельников. — В обмінках, які мають ліцензію Нацбанку, як правило, встановлені камери відеоспостереження, і, навіть якщо касир спробує вас обдурити, ви знатимете, куди звертатися.

2. Непомітне зникнення купюр. Дрібний, але дуже поширений обман. Касир приймає гроші, перераховує їх, а потім заявляє, що необхідної суми для обміну немає і повертає гроші клієнту. Декілька купюр при цьому непомітно пропадають. Тому вкрай важливо перерахувати гроші, не відходячи від каси, навіть якщо вам повернули ваші ж банкноти і обмін не відбувся.

3. Обман із курсом валют. Те, що курс відрізняється від заявленого на вході в обмінку, людина часто дізнається, коли вже віддає гроші касиру. На що касир заявляє, що обману нема. Мовляв, просто вказаний на вході курс діє не на все, а лише на оптові покупки. Тому цей момент бажано уточнювати перед тим, як передасте гроші касиру.

4. Фальшиві купюри. Старе як світ, але, як і раніше, працює. Важливо звертати увагу на якість паперу купюри, яку видає касир, на наявність захисної нитки та рельєфного друку в зоні літер і номіналу. Але іноді відрізнити справжню купюру від підробленої неможливо. Тому, щоб не стати жертвою такого обману, слід, знову-таки, обирати вже перевірені обмінки.
Сообщает fakty.ua