На сьогоднішній день у системі української економіки існує безліч факторів, які обтяжують діяльність бізнесу та перешкоджають розвитку держави. Запровадження політики розумного протекціонізму, співпраця з приватним бізнесом, зниження частки державних витрат у структурі ВВП і більше економічної свободи — саме такі заходи необхідно вжити Україні, щоб налагодити ситуацію, що склалася. Про це розповів заступник голови ради корпорації «Алеф» Станіслав Віленський під час Міжнародного економічного форуму, що відбувся 18 листопада у Дніпрі.

Під час дискусії «Ефективне управління: як держава може стати драйвером економічного розвитку?» бізнесмен назвав кілька основних рішень, які можна зробити в Україні просто зараз для прискорення економічного розвитку.

«Підвищити рівень економічної свободи — тобто свободи руху капіталу та людей, необхідних для бізнесу. Сьогодні українське підприємство не може вільно інвестувати свої кошти за кордон для створення філії та дочірньої структури, побудова цивілізованих міжнародних холдингів утруднена через нове законодавство про контрольовані іноземні компанії та трансфертне ціноутворення», — сказав Станіслав Віленський.
Крім того, за словами заступника голови ради корпорації «Алеф», в Україні існує гостра нестача робочої сили: «Кількість вакансій на сайтах пошуку роботи перевищує кількість резюме на 30−35%. Але при цьому в Україні найжорстокіше законодавство про найм іноземних працівників — потрібно збирати кілограми документів, щоб отримати та щорічно продовжувати дозвіл держави на працевлаштування іноземця, при цьому за законом його зарплата не може бути нижчою за 60 000 грн (десять мінімальних заробітних плат). Конкретний приклад одного із заводів — учасників корпорації „Алеф“: ми знайшли турецьких інженерів, які готові були працювати у нас за зарплату 20 000 грн. Але це було неможливо через норми закону. І таких іноземних фахівців, які готові працювати в Україні за середню для нашої країни заробітну плату, насправді безліч».

Оптимальним рішенням, за його словами, також буде запровадження політики розумного протекціонізму — коли вільним та необмеженим є імпорт сировини, а торговельним захистом користується виробництво продукції високого переділу (складні, високотехнологічні вироби з великою доданою вартістю).

«Я вважаю виправданим заходом протекціонізму локалізацію виробництва при публічних закупівлях за державні кошти. За всіх інших рівних (ціна, якість, терміни тощо) вітчизняний виробник має отримувати перевагу при державних закупівлях, щоб публічні гроші інвестувалися в розвиток України, а не йшли в іншу країну», — зазначив бізнесмен.

За словами Віленського, для прискорення економічного розвитку необхідно зменшити частку державних витрат у структурі ВВП країни, адже серйозні економічні дослідження свідчать, що економічні прориви роблять лише країни з малим розміром державної частки економіки (15−20% державних витрат у структурі ВВП).

«В Україні за підсумками 2020 року витрати органів державного управління становили 46% (!) від номінального ВВП. Держава не може збільшувати ВВП країни — це робить бізнес. І держава має піти їй назустріч, щоб допомогти розвиватися ефективніше», — підсумував він. Сообщает fakty.ua