У першій частині інтерв'ю заслужена лікарка України, завідувачка кафедри інфекційних хвороб Національного медичного університету імені Богомольця професорка Ольга Голубовська розповіла про те, які помилки були зроблені на початковому етапі пандемії, чому офіційна статистика захворюваності не відповідає реальній та чому наша медична система виявилася не готовою до серйозних викликів.
Чому чергова хвиля виявилася такою масштабною та що держава має зробити негайно? Кому слід вакцинуватися від грипу? Коли можна очікувати на спад пандемії? Відповіді читайте у другій частині інтерв'ю.

«Наш найбільший промах — низька організація вакцинації минулого літа»

— Ольго Анатоліївно, ви жорстко прокоментували літнє затишшя в Україні: «Delta-штам не прийшов раптово, за все літо — роботи нуль». І закликали владу негайно змінювати державну політику щодо боротьби з ковідом. Що потрібно робити терміново з огляду на те, що процес йде по наростаючій?

— Хочу сказати, що вже нічого не зробимо. Ми не можемо зупинити пожежу. Зрештою, будь-яка пожежа проходить сама. Будинок згорів — пожежа минула. Ось ми зараз перебуваємо у такому практично природному процесі. У нашій країні взагалі немає протидії — майже ніхто не працює в осередках, тільки влаштовують ці локдауни — місцеві, обласні. Це не т. е. Вертикаль зруйнована та не створена, на законодавчому рівні все розбалансовано.

Все, що зараз відбувається, — не у правовому полі, тому що закони не змінені, куди не поглянь. У нас усі працюють, бо треба працювати. Повторюю, санітарна епідеміологічна служба офіційно ліквідована у 2017 році Кабінетом міністрів (до речі, наші профспілки виграли суд, що реорганізація СЕС була незаконною), але у всіх документах, що діють на сьогодні, вона фігурує. Ми перебуваємо у повному правовому хаосі. Тому нічого не зможемо зробити щодо протидії. Та й нічого не робиться.

Що зараз треба робити? Рятувати життя хворих. І для цього є ресурс. Треба терміново проводити активну інформаційну кампанію про те, що є раннє лікування коронавірусної хвороби, що слід госпіталізувати хворих із груп ризику ще до того, як у них впала сатурація, щоб вони отримували противірусні препарати (поки доступний тільки ефективний препарат для внутрішньовенного введення, скоро з'являться таблетовані). Це єдине інфекційне захворювання, яке чомусь починають лікувати, коли зовсім погано. Ніколи такого не було, вперше такий підхід.

У нас приділяють дуже мало уваги ранньому лікуванню та профілактиці. Майже повний нуль. І в інформаційному полі те ж саме. Ми зараз намагаємося, щоб пацієнти та лікарі, які їх ведуть, хоч би знали, куди бігти й що робити. А щодо протидії, ми нічого не можемо зробити. Стоячи у «червоній» зоні на вокзалах та у торгових центрах у черзі на вакцинацію, процес не зупинити.


— Наша мета — колективний імунітет. Проте суспільство зараз розділилося на прихильників вакцинації та антивакцинаторів.

— Загалом імунітет при цій коронавірусній хворобі ще мало вивчений. Колективний імунітет при коронавірусі — це те ж саме, що колективний імунітет при грипі. Вірус постійно мутує, постійно з'являються нові варіанти, що вислизають від попередніх антитіл. Антитіла не у всіх тримаються довго. Крім того, вакциновані можуть бути джерелом інфекції.

Щодо цих нагнітань з антивакцинаторами, я вже говорила, для початку потрібно визначитися з дефініціями — хто такий антивакцинатор. Є люди, які категорично заперечують імунопрофілактику інфекційних хвороб, вважають, що це міф, так звана Big Pharma (глобальна фармацевтична промисловість). І ви з ними нічого вдіяти не можете. Таких від трьох до п'яти відсотків у будь-якій країні світу.

А якщо людина намагається перевести процес імунопрофілактики інфекційної хвороби у наукове русло, вона не є антивакцинатором. Вона просто хоче, щоб усе було обґрунтовано відповідно до наукових даних. І, мабуть, має на це право. Ви бачите, з яким опором, причому в усьому світі, стикаються фахівці, які висловлюють свою думку?

Наприклад, два представники FDA (агентство Міністерства охорони здоров'я та соціальних служб США, що займається контролем якості продуктів, лікарських препаратів тощо. — Авт.), які займалися затвердженням різноманітних вакцин, вийшли з цієї групи, заявивши, що не згодні з наданими документами про те, що бустерні дози допомагають уникнути захворюваності, що ці докази явно недостатні, проте високі ризики виникнення, наприклад, міокардитів у молодих людей. Ці два експерти у вересні цього року опублікували на цю тему велику статтю у The Lancet (авторитетний медичний журнал. — Авт.). До них приєдналася ще ціла група спеціалістів. Їх не можна назвати антивакцинаторами, тому що це висококласні професіонали в галузі імунопрофілактики інфекційних хвороб.

Ми любимо впадати в якісь крайнощі. Неправильно, я вважаю, що нашим людям не видавали зелені паспорти, якщо вони перехворіли і не минуло пів року. Такого підходу, до речі, немає у жодній країні Європи. Зараз багато європейських країн приймають як сертифікати навіть тести на антитіла. Так, ще вивчається, який все-таки рівень захисту, проте орієнтовно він уже визначений. Угорщина видає сертифікат на пів року, якщо у вас є антитіла. А у нас людина не встигла вийти зі стаціонару або реанімації, як її зобов'язують робити вакцинацію, звільняють або усувають від роботи, не платять зарплату. То що їй робити?


Послухайте, будь-яке медичне втручання може мати негативні наслідки, тим більше в такому питанні, що ще вивчається. Куди подівся принцип «не нашкодь» у медицині? Гадки не маю. Він просто зник.
“Неправильно, що нашим людям не видавали зелені сертифікати, якщо вони перехворіли й не минуло ще пів року”, - говорить пофесорка (фото moz.gov.ua)

Наш найбільший промах — низька організація вакцинації минулого літа. Я на всіх ефірах закликала це зробити. Адже було тихе, спокійне літо. Ось тоді треба було активізувати кампанію на рівні сімейних лікарів, щоб вони переконували групи ризику, можливо, мобільні бригади організувати. У нас реанімації та стаціонари зараз заповнені саме цією категорією. І летальність дають саме вони. У людей молодших за 40 років ймовірність померти майже однакова, що у вакцинованих, що у невакцинованих. А от у тих, хто старший за 50 років, ризики отримати тяжке захворювання вищі вдвічі-втричі, і з кожним десятиліттям вони збільшуються. Тож і вийшло те, що маємо зараз.
Я усіх закликаю до раннього противірусного лікування, яке є доступним. Не називатиму препарати, вони є в нашому протоколі. Просто потрібно це імплементувати. А навчати лікарів — це вже наша справа, і ми нею займаємося цілодобово.

Ще раз повторю, що зараз, у цей складний період, групи ризику слід госпіталізувати до стаціонару з моменту визначення їм діагнозу. Лікар має визначати, кого госпіталізувати, якщо бачить, що не справляється і що наростає клінічна симптоматика. Групи ризику слід госпіталізувати протягом першого тижня для отримання специфічного противірусного лікування. Поки що у нас немає доступних пероральних препаратів, хоча це прописано у наших нормативних документах півтора року тому. Але ніхто приписи не виконує, хоч це саме те, що рятує людські життя. Причому люди дуже добре реагують на терапію, навіть якщо вік солідний. Вже є дослідження, що підтверджують, що якщо дотримується така тактика, до 80 відсотків попереджається ризик тяжкого перебігу захворювання.
“Зараз, у цей складний період, пацієнтів з груп ризику слід госпіталізувати до стаціонару одразу після визначення діагнозу”, - говорить Ольга Голубовська (фото з фейсбука)

«Не вважаю, що буде важкий сезон грипу»

— Незабаром почнеться сезон грипу. Одні лікарі кажуть, що не варто хвилюватися тим, хто перехворів на коронавірус, тобто їм від грипу можна не прищеплюватися. Інші — що людина, яка захворіла на грип, заразитися коронавірусом не може.

— Це така невдячна справа — давати прогнози щодо грипу, бо це теж непередбачуване захворювання, як і інші респіраторні вірусні інфекції, зокрема ковід.


Не вважаю, що буде тяжкий сезон грипу. Можливо, не такий райдужний, як минулого року, адже це був найлегший сезон з моменту моніторингу у Південній та у Північній півкулі. Відіграли роль і наше дистанціювання, й протиепідеміологічні заходи, й носіння масок, і домінування збудників у природі. Я завжди говорила, що, поки у нас епідемія кору, нічого іншого не буде. Нашаровується зазвичай багато, а домінує якийсь один більш агресивний збудник.

Хочу сказати, що, за міжнародними стандартами, коли ми вже увійшли в сезон грипозної інфекції, а у людини розвивається гострий гарячковий стан і вона не може диференціювати відразу, це грип чи ковід, до діагностики можна приймати протигрипозні препарати. Вони всі у нашому протоколі описані.

При грипі теж дуже важливе раннє лікування. Є препарати, які діють на грип специфічно, слава Богу (при коронавірусній інфекції поки що специфічних препаратів немає), та найефективніші у перші 48 годин.

Грип — це не коронавірусна інфекція. Це дуже швидке захворювання. Найважче ураження легень та незворотні зміни можуть настати в період від трьох до п'яти днів. Тому групам ризику слід подумати про вакцинацію, зокрема й від грипу. Вакцини є.
“Групам ризику слід подумати про вакцинацію, зокрема й від грипу”, - радить професорка Голубовська (фото ua.depositphotos.com)

— У багатьох незабаром закінчиться пів року після другої вакцинації від ковіду. Чи потрібна третя доза?

— Я за персоніфікований підхід, вважаю, що групи ризику мають бути захищені. Дуже багато спекуляцій щодо рекомендацій. Весь світ дає рекомендації — Всесвітня організація охорони здоров'я, Центр контролю захворюваності в США (до речі, він мені дуже подобається). Їхні рекомендації засновані на наукових дослідженнях, які при цьому захворюванні доводиться робити паралельно. Ось іде хвиля хвороби й паралельно проводяться дослідження, тому багато з діаметрально протилежними висновками.

Для того й існують експерти, які можуть їх оцінити та створити якісь рекомендації. Чому, якщо ви перехворіли, рекомендовано пів року не вакцинуватися? Тому що у багатьох, особливо у представників груп ризику, рівень антитіл, тобто захист, знижується після пів року й вони схильні до ризику повторного зараження. Написати в рекомендаціях, щоб усі ходили та здавали аналіз на антитіла, не можуть, бо це має забезпечити держава. А таке не під силу навіть цивілізованим країнам.

Але це не означає, що експерти тієї чи іншої країни не можуть зібратися та зробити на підставі цих загальних рекомендацій від міжнародних інституцій якісь додаткові рекомендації, які застосовуються до цієї конкретної ситуації. Так вчинили багато країн Європи. А в нас, на жаль, останні кілька років відбувається тупе копіювання міжнародних документів. Вони правильні, я їх підтримую, дуже багато років сама брала участь у їхньому написанні. Але зараз особлива ситуація. Наприклад, Ірландія вирішила не вакцинувати перехворілих, тим більше в умовах дефіциту вакцин. У нас вийшло, що ми й перехворілих вакцинували, й молодь, а групи ризику — ні.

Що стосується бустерної дози, то більше схиляюся, що так, через пів року після вакцинації слід подумати про додатковий захист груп ризику, але вирішувати це має лікар індивідуально. А от щодо молодих людей, чесно кажучи, не дуже в цьому впевнена. Але це тема окремої розмови для спеціалістів.

Це питання, що вивчаються, проте основний акцент треба робити саме на групах ризику. А це, до речі, не лише люди похилого віку, а й ті, у кого різні імунодефіцитні стани.

«Кожен варіант вірусу вже треба розглядати як іншу хворобу»

— Ви постійно буваєте у лікарнях. Чи були ситуації, які вас вразили?

— Звісно, вже ніхто з нас не перебуватиме в такій же життєвій парадигмі, в якій ми перебували до цього. Тому що це справжнісінька війна, де гинуть люди, яких потенційно можна було б врятувати, але державна машина десь недопрацьовує попри те, що ми вже криком кричимо, що треба робити.

Півтора року тому мені навіть довелося записати відеозвернення (ніколи в житті таким раніше не займалася) з приводу протоколів, бо почали вмирати молоді люди, а лікарям на місцях забороняли призначати терапію, яка була для цих пацієнтів життєрятівною. Влітку один з тих лікарських засобів, які обговорювалися при складанні протоколу, Всесвітня організація охорони здоров'я включила до свого протоколу з позначкою «сильна рекомендація». Він на 17 відсотків знижує загальну летальність.

А скільки ми пережили всіляких неуків, які з екрана телевізора, і не тільки, намагалися викинути з протоколу все, що їм не подобається з якихось причин, бо не входить до протоколів ВООЗ. А цими препаратами весь цивілізований світ лікував. Уявляєте, до якого маразму дійшло? І ось як лікар може далі жити, знаючи, що молода людина померла лише тому, що цьому лікарю чиновники заборонили під страхом звільнення призначати такі лікарські засоби? Так само й з гормонами. Проте багато наших лікарів брали на себе відповідальність і призначали життєрятівну терапію, попри міжнародні рекомендації. І рятували людей.

— Нещодавно один лікар у приватній бесіді сказав наступне: «Не знаю, які наслідки матимуть хворі на коронавірус через чотири-п'ять років. Напевно, найжахливіше для них розпочнеться потім».

— Я взагалі вважаю, що ще нічого не закінчено, що будуть важкі часи, оскільки 20 відсотків людей мають постковідний синдром.


До того ж кожен варіант вірусу вже треба розглядати як іншу хворобу, тому що дуже багато особливостей перебігу. Що з цим робити, поки ніхто не знає, бо це питання лише вивчається. Але я цілком погоджуюся, що ми ще дуже довго будемо відбувати наслідки ковіду.

— У які проміжки часу можна чекати на спад пандемії? Одні кажуть, що людство впорається до кінця 2022 року, інші — що все затягнеться на десятиліття.

— Рано чи пізно все закінчується. Чим закінчиться ця історія, мені важко спрогнозувати. Минулого року говорили, що все завершиться у 2021-му. Подивимося, як буде. Якщо з'явиться новий варіант вірусу, нічого не скінчиться. Якщо не з'явиться, то, звісно, завершиться природним шляхом.

Американський Центр контролю захворюваності виділяє три варіанти вірусів. Перші — просто цікаві. Це всі вуханьські штами, їх дуже багато. Другі — викликають стурбованість, як Delta. І треті — викликають побоювання. Їх ще немає у природі. Якщо прийдуть ось ці треті варіанти, ми опинимося зовсім в іншій парадигмі, тому що методи лікування діятимуть набагато слабше (ось як з Delta), і почнеться зовсім інша історія.

Тому не даватиму глибоких прогнозів, оскільки я лікар-інфекціоніст, який працює з гострою патологією. Просто хочу, щоб люди максимально безнапасно пережили цей тяжкий період. Нам усім треба сконцентруватися та зрозуміти, що ковід — страшне захворювання і що тільки шляхом раннього противірусного лікування можна запобігти його тяжкому перебігу та смертельним наслідкам.

— Днями Національна академія наук оприлюднила прогноз розвитку епідемії в Україні. Там сказано, що пік п'ятої хвилі пандемії коронавірусу, найімовірніше, пройдено. На вашу думку, це так? Чи буде ще гірше?

— Не думаю, що пік пройдено. Вважаю, що ми знаходимося щонайменше у високому плато. Але за кілька тижнів має бути зниження.

Фото у заголовку з фейсбука Сообщает fakty.ua