Попри постійні заяви про перевиконання планів надходження податків, головний провал Міністерства фінансів — хронічне недофінансування видаткової частини бюджету. Грошей не вистачає навіть на армію та медицину. У причинах цього розбиралося інтернет-видання «Апостроф».

«Згідно з оперативною статистикою, за 10 місяців 2021 року недофінансування видаткової частини держбюджету склало 106,7 млрд гривень (-9,6% від бюджетного розпису на цей період). З них 75,7 млрд гривень недофінансовано за загальним фондом, 30,9 млрд гривень — за спеціальним», — пише «Апостроф» і зазначає, що невиконання плану з витрат, що потребують подальшого фінансування, за 10 місяців 2021 року становило 62,6 млрд гривень, з яких 25,2 млрд гривень — за захищеними статтями (соціальне забезпечення, оплата праці, медикаменти, продукти харчування, витрати на відрядження, оплата комунальних послуг тощо).

«Навіть з низки основних статей витрат ключових напрямів кошти виділялися у неповному обсязі. Медицина — „мінус“ 13,7 млрд гривень: за держгарантіями медобслуговування населення не профінансовано 7,9 млрд гривень, за окремими медичними заходами — 3,5 млрд гривень, а розвиток швидкої допомоги та технічної бази — на 2,3 млрд гривень. Армія — „мінус“ 8 млрд гривень: модернізація/ремонт озброєнь, військової техніки/обладнання — на 4,2 млрд гривень, забезпечення Збройних Сил — на 3,6 млрд гривень. Державний фонд регіонального розвитку — „мінус“ 1 млрд гривень», — йдеться у матеріалі.
Як зазначається в публікації, станом на 1 листопада 2021 року обсяг неоплачених зобов'язань (неоплачені рахунки) уряду становив 3,7 млрд гривень.

Як показує практика минулих років, особливо кінця 2020 року, Казначейство може просто не приймати платіжні доручення від розпорядників бюджетних коштів без пояснення причин. Непрямим підтвердженням цього є той факт, що у листопаді 2020 року сума неоплачених зобов'язань уряду різко збільшилася з 3,8 млрд гривень на початок листопада до 15 млрд гривень на кінець листопада 2020 року", — наголошується в тексті.

Також, на думку автора, використання Мінфіном коштів місцевого самоврядування може говорити й про нестачу своїх ресурсів для покриття поточних витрат.

«У березні — на 10,3 млрд гривень; у червні — на 12 млрд гривень; у липні — на 10 млрд гривень; у вересні — на 28,2 млрд гривень. За 9 місяців 2021 року бюджету не вистачало 51 млрд гривень. Причому це не тимчасові касові розриви, які гасяться щомісяця, а системне кредитування видаткової частини бюджету коштом місцевих громад. чно це означає, що на 2 млрд доларів своїх грошей Мінфіну не вистачає навіть попри регулярні заяви про перевиконання бюджету», — наголошується в тексті.

Дані про перевиконання бюджету за доходами автор називає статистичною маніпуляцією при плануванні бюджетних надходжень і наводить приклад заниження баз для нарахування ПДВ.

«Заниження бази оподаткування на 500 млрд гривень призводить до заниження прогнозних обсягів надходжень від ПДВ на 100 млрд гривень на рік мінімум. Така „подушка безпеки“ дозволяє зводити бюджет, не змінюючи поточну ситуацію», — йдеться у тексті та наголошується, що для виходу з кризи Мінфіну доведеться влаштувати «марафон розміщень» ОВДП.

«Ситуацію не врятує виділення МВФ кредитного траншу у листопаді-грудні, навіть якщо це станеться. Ні якщо ми отримаємо 700 млн доларів, як розраховували в Офісі президента, ні навіть за виділення 1,4 млрд доларів, як передбачали західні експерти (прогноз JP Morgan). Оскільки недобір за борговими зобов'язаннями для покриття дефіциту вже зараз набагато більший. Розмови про те, що недобір позик — це економія для бюджету, не витримують критики: коли в країні недофінансуються навіть армія та медицина, і навіть за „віртуального“ перевиконання доходів доводиться фактично „лізти в кишеню“ місцевим бюджетам, — питання не в економії, а в ефективному управлінні залученими коштами. А з цим у Мінфіні, схоже, є великі проблеми», — резюмувало видання. Сообщает fakty.ua