Монтаж витяжки здається простим: прикрутив, увімкнув — і готово. Та саме монтаж витяжки найчастіше визначає, чи буде результат відчутним уже з першого дня. Але на практиці саме монтаж витяжки вирішує, чи буде на кухні менше запахів, чи не з’явиться конденсат у шафках, і чи не “завиє” повітропровід так, що захочеться вимкнути техніку назавжди. Добра новина: якщо діяти за планом і не економити на дрібницях, монтаж витяжки реально зробити самостійно — акуратно, безпечно й без зайвих витрат. Детально читайте тут: https://remontgid.com.ua/montazh-vytyazhky/

Нижче — зрозуміла інструкція рівня “7 клас”: що перевірити до дрилю, як вибрати трасу повітропроводу, як правильно під’єднати витяжку до вентиляції або налаштувати рециркуляцію, і як не втратити тягу через типові помилки. По ходу — чеклісти, таблиці та відповіді на найпопулярніші питання.

Підготовка до монтажу витяжки: що перевірити до дрилю

Підготовка — це половина успіху. Коли її ігнорують, монтаж витяжки перетворюється на серію “чому воно не тягне?”, а повторний монтаж витяжки забирає час і гроші. Нижче — ключові речі, які варто зробити до початку.

Типи кухонних витяжок і як це впливає на монтаж

Перед тим як братися за монтаж витяжки, визначтеся з типом:

• Купольна (камінна) — кріпиться до стіни, часто має декоративний кожух. Потрібна рівна стіна й чітка висота над плитою.

• Вбудована — ховається в шафку. Тут важлива точність: розміри ніші, вентиляційні отвори, доступ до фільтрів.

• Похила — займає менше простору спереду, але має свої вимоги до висоти та кута.

• Острівна — кріпиться до стелі. Вимагає міцного перекриття й продуманого підведення каналу.

З погляду монтажу, найпростіше зазвичай ставити вбудовану або настінну модель, якщо вентканал поруч. Острівні рішення частіше потребують майстра, бо там і кріплення серйозніші, і траса складніша.

Відвід у вентиляцію чи рециркуляція: що обрати

Є два режими роботи:

1. Відвід (викид у вентиляцію) — повітря з кухні йде через повітропровід у вентканал. Це найефективніше, але залежить від стану вентиляції та правильності траси.

2. Рециркуляція — повітря проходить через фільтри (жировий + вугільний) і повертається в кухню. Плюс — не треба підключатися до вентканалу. Мінус — вугільні фільтри треба міняти, а реальна ефективність нижча.

Якщо у вас нормальна тяга у вентиляції і є можливість прокласти канал коротко та без “змійки”, відвід зазвичай кращий. Якщо ж вентиляція слабка або ви не хочете тягнути повітропровід через пів кухні — рециркуляція буде компромісом, але цілком робочим.

Розрахунок продуктивності (м³/год) простими словами

Щоб монтаж витяжки мав сенс, витяжка має “встигати” за вашою кухнею. Орієнтир простий:

Продуктивність ≈ Об’єм кухні × 10–12 (кратність) × запас 1.2–1.3

1. Порахуйте об’єм: площа × висота стелі.

2. Помножте на 10–12.

3. Додайте запас 20–30%, бо повороти, решітки й клапани з’їдають частину тяги.

Приклад: кухня 10 м², висота 2.7 м → об’єм 27 м³.
27 × 12 = 324 м³/год.
324 × 1.25 ≈ 405 м³/год.

Отже, модель на 400–500 м³/год буде логічною. Якщо готуєте часто й “з ароматами”, краще взяти трохи з запасом, але не гнатися за максимальними цифрами: надто потужна витяжка при поганій трасі може просто бути гучною.

Висота встановлення над плитою: орієнтири і нюанси

Висота — це безпека + ефективність. Типові орієнтири такі:

• Над електричною/індукційною плитою: приблизно 55–65 см до нижньої кромки витяжки.

• Над газовою плитою: приблизно 65–75 см.

Точні цифри дивіться в інструкції вашої моделі — виробник може вимагати інші відстані. Занадто низько — ризик перегріву і незручно готувати. Занадто високо — запахи й пар “розповзаються”, і навіть правильний монтаж витяжки не врятує.

Повітропровід: діаметр, матеріал, траса і повороти

Повітропровід — це “дорога” для повітря. І тут правило майже як у житті: чим коротше й пряміше, тим краще.

• Діаметр: якщо вихід витяжки 120 або 150 мм — підбирайте такий самий діаметр по всій трасі. Перехід на менший діаметр часто різко підвищує шум і знижує тягу.

• Матеріал:

  • Пластиковий канал (квадрат/прямокутник) — тихіший і виглядає охайно.

  • Гофра — простіше в монтажі, але шумніша й має більші втрати на терті.

• Повороти: кожен 90° поворот — це мінус до тяги. Краще два по 45°, ніж один різкий.

• Довжина: прагніть до 1–3 м. Якщо виходить 5–6 м з кількома поворотами — або збільшуйте діаметр, або подумайте про інше рішення.

Нормальна траса — це основа, на якій тримається якісний монтаж витяжки.

Інструменти та витратники: короткий чекліст

Перед стартом зберіть все потрібне, щоб не бігати по магазинах з напівприкрученою технікою:

• рівень (краще 60 см), рулетка, олівець;

• дриль/перфоратор + свердла під ваші дюбелі;

• викрутка/біти, ключі (якщо потрібні);

• дюбелі/анкери під матеріал стіни (цегла/бетон/газоблок);

• повітропровід (пластик або гофра), коліна, перехідники;

• зворотний клапан (якщо не вбудований);

• алюмінієвий скотч або герметик для стиків;

• розетка із заземленням або правильне підключення до клеми (залежить від моделі).

Перевірка вентиляції та припливу повітря: 5 хвилин, які економлять годину

Перед тим як починати монтаж витяжки, зробіть дві прості перевірки:

• Тяга у вентканалі. Відкрийте кватирку, прикладіть листок паперу до вентиляційної решітки — він має “притягуватися”. Якщо тяги немає, витяжка з відводом працюватиме гірше, а інколи може з’являтися зворотна тяга.

• Приплив повітря. Витяжка не “створює” повітря, вона його переміщує. Якщо кухня повністю герметична (пластикові вікна, щільні двері), подбайте про мікропровітрювання або припливний клапан.

З погляду безпеки важливо не перекривати вентиляційні отвори та решітки і не “запаковувати” канал наглухо: у правилах пожежної безпеки прямо забороняють закривати витяжні канали та отвори, а також вимагають справної роботи вентиляційних систем. zakon.rada.gov.ua

Монтаж витяжки: покрокова інструкція без “магії”

Нижче — послідовність, яка підходить для більшості настінних і вбудованих моделей, коли монтаж витяжки виконується своїми руками. Якщо у вас особлива конструкція (острівна, дуже важка, нестандартна), логіка зберігається, але кріплення й трасування можуть відрізнятися.

Крок 1–4: розмітка і підготовка місця

1. Знайдіть центр плити і перенесіть його на стіну. Витяжка має стояти по центру, інакше частина пари “втікатиме” повз.

2. Відкладіть висоту встановлення (за інструкцією і типом плити) і проведіть контрольну лінію рівнем.

3. Прикладіть шаблон (якщо є) або корпус, відмітьте отвори під кріплення.

4. Перевірте, що не потрапляєте в проводку: якщо є сумніви — краще скористатися детектором або змістити точки кріплення в межах допустимого.

Ці кроки здаються нудними, але саме тут робиться “тихий” і рівний монтаж витяжки.

Крок 5–8: кріплення корпуса і вирівнювання

1. Просвердліть отвори під дюбелі/анкери. Для бетонної стіни — перфоратор, для цегли — обережно, щоб не розкришити.

2. Встановіть дюбелі і закрутіть кріплення (або повісьте монтажну планку, якщо вона в комплекті).

3. Навісьте корпус витяжки. Якщо модель важка — краще робити це удвох.

4. Перевірте рівень по горизонталі й вертикалі. Якщо є регулювання на кронштейнах — підкоригуйте зараз, бо потім буде складніше.

Окремий нюанс: для вбудованої витяжки у шафці спочатку розмічають і вирізають отвори під повітропровід і проводку, а вже потім виконують остаточний монтаж витяжки.

Особливості монтажу на різних стінах і в шафці

Те, що тримається “намертво” у бетоні, може погано триматися в газоблоці або порожнистій цеглі. Щоб монтаж витяжки був надійним:

• Бетон/повнотіла цегла: стандартні дюбелі або анкери, головне — правильний діаметр свердла і глибина.

• Порожниста цегла: краще використовувати спеціальні дюбелі для пустот або хімічний анкер (за потреби), інакше кріплення може розхитатися.

• Газоблок: беріть дюбелі для газобетону (спіральні/рамні). Звичайний “пластик” часто не витримує вагу.

• Гіпсокартон: кріпити витяжку лише в лист — погана ідея. Потрібен закладний брус/профіль або монтаж у несучу стіну.

Для вбудованої моделі ще один лайфхак: зробіть розмітку отворів у шафці на столі (поки її не повісили), виріжте акуратно, а кромку заклейте стрічкою або обробіть, щоб ДСП не “пило” вологу. Так монтаж витяжки виглядатиме охайно і служитиме довше.

Крок 9–13: монтаж повітропроводу і зворотного клапана

1. Визначте маршрут каналу: найкоротший шлях до вентрешітки, мінімум поворотів.

2. Поставте зворотний клапан (якщо його немає у витяжці). Він не дає запахам і холодному повітрю “повертатися” назад.

3. З’єднайте повітропровід з виходом витяжки. Стики мають бути щільні: повітря любить “втікати” у щілини.

4. Герметизуйте стики алюмінієвим скотчем або герметиком.

5. Підключіть до вентканалу правильно: не “запаковуйте” вентиляційну решітку наглухо. Часто ставлять комбіновану решітку з отвором під канал і додатковими щілинами для природної вентиляції.

Щоб було простіше зорієнтуватися, ось коротка таблиця:

Крок 14–17: електрика, тест і перший запуск

1. Перевірте живлення. Бажано — окрема розетка із заземленням. Не тягніть “тимчасовий” подовжувач назавжди: це і незручно, і небезпечно.

2. Огляньте кабель і підключення. Ніяких скруток “на чесному слові”. Якщо підключення клемне — затягніть контакти.

3. Тест тяги і герметичності. Увімкніть витяжку на 1–2 швидкість і перевірте: чи не підсмоктує повітря зі стиків, чи не свистить на перехідниках.

4. Перший запуск на всіх швидкостях. Послухайте шум. Легкий гул — нормально, різкий свист або вібрація — сигнал, що траса або кріплення потребують корекції.

Фініш: декоративний кожух і акуратний вигляд

Якщо у вас купольна модель з кожухом, не поспішайте “закривати” все одразу. Спочатку переконайтеся, що повітропровід не тисне на корпус і ніде не треться об меблі. Далі:

• виставте кожух по рівню, щоб шви не “тікали” вбік;

• залиште доступ до сервісних гвинтів і фільтрів;

• якщо канал проходить у шафці — закрийте щілини декоративними планками, але не блокуйте повітряний потік.

Такий фініш робить монтаж витяжки не лише робочим, а й естетичним — без “саморобного” вигляду.

На цьому базовий монтаж витяжки завершено. Далі — налаштування і догляд, щоб вона працювала роками.

Налаштування, помилки та догляд після монтажу витяжки

Навіть якщо монтаж витяжки зроблено правильно, у перший тиждень часто вилізають дрібниці: шум, вібрація, запахи, слабка тяга. Це нормально — і зазвичай лікується без “переробити все”.

Як зменшити шум і вібрації

Найчастіші причини шуму:

• Занадто вузький діаметр або різкі перехідники.

• Гофра з “гармошкою” на пів довжини — повітря б’ється об ребра.

• Багато поворотів 90° або довга траса.

• Корпус не вирівняний або кріплення “гуляє”.

Що робити:

1. Якщо є можливість — збільшіть діаметр до рекомендованого виробником і приберіть звуження.

2. Замість одного 90° поставте два 45°.

3. Зафіксуйте канал так, щоб він не торкався меблів і не передавав вібрацію.

4. Використайте ущільнювачі/демпфери в місцях контакту з шафкою чи стіною (тонка гума або спеціальні прокладки).

У результаті монтаж витяжки “звучатиме” значно тихіше навіть без заміни самої витяжки.

Типові помилки, які “вбивають” тягу

Ось топ-помилок, які майстри бачать найчастіше:

• Зменшення діаметра повітропроводу. Начебто “влізе в шафку”, але потім дивуємося, чому тягне слабо.

• Надто довга траса з поворотами. Тяга падає, шум росте.

• Відсутність зворотного клапана. Запахи з вентканалу можуть повертатися в кухню.

• Герметизація “аби як”. Повітря виходить через щілини, а не туди, куди ви планували.

• Перекриття природної вентиляції. Важливо, щоб кухонна вентиляція працювала навіть коли витяжка вимкнена.

• Монтаж надто високо або надто низько. Ефективність падає або стає небезпечно.

Швидка діагностика у таблиці:

Догляд: фільтри, миття, графік

Після того як монтаж витяжки завершено, ефективність тримається на догляді. Найголовніше — фільтри:

• Жировий (металевий) фільтр: мийте кожні 2–4 тижні (частіше, якщо готуєте багато). Можна мити вручну або в посудомийці, якщо виробник дозволяє.

• Вугільний фільтр (для рециркуляції): міняйте орієнтовно раз на 3–6 місяців. Якщо запахи повернулися швидше — міняйте раніше. Вугільний фільтр “не оживає” від миття.

Ще кілька звичок, які реально допомагають:

• вмикайте витяжку за 1–2 хвилини до готування і залишайте на 5–10 хвилин після;

• не тримайте постійно максимальну швидкість — це знос і шум; краще правильний монтаж витяжки + адекватна траса;

• раз на 6–12 місяців оглядайте стики каналу та клапан.

Конденсат, холодне повітря і “зворотна тяга” взимку

У холодний сезон інколи з’являється неприємний ефект: по каналу тягне холодом, а на стиках може збиратися волога. Це не означає, що монтаж витяжки “провалився”, але означає, що треба підправити деталі:

• Перевірте зворотний клапан. Його задача — відкриватися, коли витяжка працює, і закриватися, коли вимкнена, щоб не пускати зворотний потік повітря.

• Утепліть холодні ділянки каналу, якщо частина траси проходить біля зовнішньої стіни або у неопалюваній зоні (наприклад, на лоджії).

• Уникайте “провисів” гофри. У нижніх точках накопичується конденсат, і з часом там з’являється запах.

• Дайте приплив. Коли у квартирі сильний “мінус тиск” (усе закрито, працює витяжка), повітря може шукати шлях назад через вентканал.

Коротко: правильний монтаж витяжки + клапан + нормальний приплив майже завжди прибирають ці проблеми без переробок.

Міні-чекліст раз на сезон:

1. промийте жировий фільтр;

2. перевірте, чи клапан закривається без перекосу;

3. підтягніть кріплення, якщо з’явився люфт;

4. огляньте стики каналу на щілини;

5. переконайтеся, що вентиляційна решітка не забита пилом.

Ці 5 пунктів займають 15–20 хвилин, але продовжують ресурс техніки і підтримують нормальну тягу після того, як монтаж витяжки вже зроблено.

Коли краще викликати майстра

Самостійний монтаж витяжки — нормальна задача, але є випадки, коли розумніше не ризикувати:

• газова плита + складне розташування витяжки (важливо витримати безпечні відстані);

• острівна витяжка або дуже важка модель, яку треба кріпити до стелі;

• перенесення розетки/нова лінія з автоматом — якщо не маєте досвіду з електрикою;

• підозра на проблеми з вентиляцією в будинку (немає тяги, “зворотна тяга”).

Тут порада проста: безпека важливіша за економію. А якісний монтаж — це не тільки “щоб працювало”, а й щоб було без ризиків.

FAQ: часті питання про монтаж і роботу витяжки

1) Чи можна робити монтаж витяжки в кухні без доступу до вентиляції?

Так. У такому випадку використовують режим рециркуляції з вугільним фільтром. Але врахуйте: запахи й волога прибираються гірше, а фільтр треба регулярно міняти.

2) Який повітропровід кращий: гофра чи пластик?

Для тиші й тяги зазвичай кращий пластиковий канал правильного діаметра. Гофра підходить, коли потрібно швидко “обійти” перешкоди, але вона шумніша й має більші втрати.

3) Чому після монтажу витяжки з’явився свист?

Найчастіше причина — звуження діаметра, різкий перехідник або підсмоктування повітря через щілини. Перевірте стики, герметизацію і перехідники.

4) Чи потрібен зворотний клапан?

Так, у більшості випадків він корисний: не дає повітрю й запахам повертатися з вентканалу. Якщо клапан уже вбудований у витяжку — окремий може не знадобитися.

5) На якій висоті ставити витяжку над плитою?

Орієнтири: 55–65 см над електроплитою і 65–75 см над газовою. Але пріоритет — інструкція виробника вашої моделі.

6) Чи можна підключити витяжку в один отвір з вентиляційною решіткою?

Потрібно зробити так, щоб природна вентиляція не перекривалася. Часто ставлять комбіновану решітку: окремий патрубок під канал і додаткові щілини для постійної вентиляції.

7) Як зрозуміти, що монтаж витяжки зроблено правильно?

Ознаки прості: витяжка рівно стоїть, канал герметичний, немає сильного свисту/вібрацій, тяга відчутна на 1–2 швидкості, а кухня після готування швидко “провітрюється”. Якщо сумніваєтеся — перегляньте ключові кроки, за якими робився монтаж витяжки, і звіртеся з інструкцією.

Висновок

Монтаж витяжки — це не лише про “прикрутити техніку”, а про правильну висоту, адекватний повітропровід і безпечне підключення. Саме тому монтаж витяжки варто робити спокійно і за чеклістом. Якщо зробити все послідовно (розмітка → кріплення → канал і клапан → електрика → тест), витяжка буде працювати тихо й ефективно, а кухня залишиться комфортною.