У заході взяли участь народні депутати, представники міністерств, інших
центральних органів виконавчої влади, Уповноваженого Верховної Ради України з
прав людини, об’єднань профспілок та організацій роботодавців, наукових установ.
Учасники засідання обговорили стан трудових відносин, які наразі
реформуються.
Голова Комітету Галина Третьякова зазначила, що обговорення трудового
законодавства відбувається довго, тривають дискусії щодо форматів, конструкції,
як має змінюватися трудове законодавство. Наразі текст Трудового кодексу
готується.
Завдання наше має полягати у тому, що ми маємо внести ту конструкцію, який
може бути проголосований і ми маємо знайти максимальні точки дотичності, щоб
він не викликав такого супротиву. І цей круглий стіл - це ще один крок до того,
щоб ми почали довіряти один одному.Г.Третьякова підкреслила, що у членів Комітету немає спротиву, намагання зробити
щось погане людям праці і роботодавцям. «Є бажання, щоб у нас був економічний
ривок. Ми розуміємо, що виконання Конвенції МОПу. Наші соціальні зобов’язання,
які ми маємо, ми їх можемо забезпечити тільки за рахунок того, що ми почнемо
дуже швидко економічно зростати. І всі наші кроки мають бути спрямовані на це. Це
сьогодні наше спільне завдання і наша спільна цінність», - наголосила голова
Комітету.
Г.Третьякова також повідомила, що один із законопроектів щодо осучаснення
трудового законодавства вже може бути скоро прийнятий. «Законопроект про
внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо формування державної
політики у сфері праці, трудових відносин, зайнятості населення та трудової
міграції №2168
ще не прийнято, але він вже стоїть у порядку денному на цей тиждень у четвер і
якщо Верховна Рада розгляне його за основу і в цілому», - зазначила вона.Виконавчий віце-президент Конфедерації роботодавців Олексій Мірошниченко у
виступі зазначив, що «настав час, щоб зменшити участь держави у регулюванні
трудових відносин, прибрати державний патерналізм». «Нам потрібна концепція
реформування трудових відносин. Тому що просто брати якийсь законопроект, який
важливий як і Трудовий кодекс, мабуть це не зовсім правильно. Ми повинні подивитися
на всю палітру нашого законодавства, яке пов’язане з трудовими відносинами і не
тільки. Якщо ми хочемо прийняти Трудовий кодекс і максимально зробити його
простим і зрозумілим, то у його основі повинні бути індивідуальні трудові
відносини», додав він.
Голова Федерації профспілок України Григорій Осовий відзначив, що була
проведена велика і вагома робота над проектом Трудового кодексу.
Він зазначив, що міжнародна практика говорить про преференції працівника як
менш захищену особу у трудових відносинах. «Якщо подивитися на результати
праці, де чітко окреслюється ця несправедливість, то ми бачимо, що
диференціація доходів між найманим працівником і власником є дуже великою.
Якщо ми кажемо про баланс інтересів, то немає цього балансу інтересів», -
зазначив він.
Г.Осовий вважає, що держава має бути присутньою у регулюванні трудових
відносин, «бо це той баланс, який має виходити за розуміння забезпечення прав і
гарантій. Держава має чітко дивитися хто і що і як на це реагує».
Говорячи про позицію профспілок, голова Федерації профспілок повідомив, що «реакція
профспілок є досить жорсткою стосовно намірів або можливості порушення того
крихкого балансу, який є у сфері трудових відносин і спротив буде досить
жорстким, якщо ми не знайдемо певної лінії походження в процесі розроблення Трудового
кодексу».
Г.Осовий запропонував взяти на основу проект законопроекту, вже попередньо
напрацьований і це прискорило б процеси узгодження.
Генеральний директор Директорату норм та стандартів гідної праці
Міністерства соціальної політики України Юрій Кузовой відзначив, що учасники
круглого столу мають можливість обговорювати зміни до трудового законодавства при
активній позиції парламентського комітету.Ю.Кузовой висловив позиції, які мають бути враховані у новій редакції
Трудового кодексу. Він звернув увагу на те, що чинний Кодекс формувався в
умовах, коли економіка була орієнтована на індустріалізацію. «На жаль, так
сталося, що навіть з 2000 року, коли чисельність штатних працівників
скоротилася, зокрема, у промисловості більш ніж утричі (сьогодні - це 1,9 млн.
працівників) і це означає, що повністю змінилася структура виробництва і
відповідно Кодекс має реагувати на це, законодавство має реагувати на ці зміни.
Час вимагає інших підходів, інших принципів регулювання», - зазначив він.
Ю.Кузовой також відзначив, що консервація діючих норм і принципів трудового
законодавства призводить до того, що негнучкість, зарегульованість примушують
фактично у багатьох секторах ховати ці трудові відносини і тікати в тінь. За
різними оцінками від 26 до 32% економіки знаходиться в тіні і трудові відносини
приблизно в цих же обсягах.
«Саме тому було поставлено завдання і президентом, і урядом щодо внесення
змін до законодавства про працю.

Які ключові завдання мають вирішувати ці зміни:

Перше – це зниження зовнішнього і, зокрема, державного втручання в процеси і
індивідуальні відносини у сфері праці. Друге- це визнання трудового договору
джерелом прав та обов’язків сторін трудових відносин. Третя позиція - це реалізація
принципів так званого секюріті, які поєднують простоту входу-виходу трудових
відносин з одночасним суттєвим рівнем захисту працівника від раптової втрати
роботи. Четверта позиція - це оптимізація соціально-трудових гарантій і
необхідність секвестрування їх. Треба припиняти політику соціального захисту трудових
відносин. Соціальний захист має бути окремою частиною державної політики. Трудові
відносини не мають нести на собі великі соціальні обтяження, хоча вони
виконують соціальну функцію.
Ключові меседжі, які мають бути закладені в нове трудове законодавство:

Перше - це необхідність відмовитися від ідеї захищати людину від ринку
праці та дати її можливість максимально інтегруватися у цей ринок і шукати свої
можливості, бо звільнення однієї людини – це можливість для іншої людини.
Друге - це не збереження роботи для конкретного працівника, а збереження
робочого місця, яке джерелом роботи» - зазначив Ю.Кузовой.Представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з
дотримання соціальних та економічних прав Олена Степаненко у виступі окреслила
основні проблемні питання, які потребують обов’язкового врегулювання у новому
трудовому законодавстві.
О.Степаненко розповіла про результати моніторингу, проведеного з цього
питання, який свідчить про системні порушення прав людини при значному
погіршенні захисту трудових прав громадян. Зросла кількість випадків несвоєчасної
виплати заробітної плати. Загальна заборгованість по заробітній платі за
останні місяць зросла більше ніж на 11%. Також зросла кількість незаконних
звільнень працівників неофіційно оформлених трудових відносин. Люди скаржаться
на недостатній рівень заробітних плат, неможливість працевлаштуватися на
роботу, яка відповідала б їх професійному кваліфікаційному рівню. Непоодинокими
стали скарги на порушення роботодавцями прав працівників.
«Вважаємо, що є нагальна потреба внести у національне трудове законодавство
положення Європейської соціальної хартії, загальної декларації прав людини,
міжнародного пакту про економічні соціальні права, конвенцій і директив Ради
ЄС, які Україна зобов’язалася імплементувати під час ратифікації Угоди про
асоціацію з ЄС.
Розуміємо, що зміни, що відбуваються у суспільстві та економіці, поява різних
форм підприємницької діяльності, втрата державою функції єдиного роботодавця,
зниження рівня контролю з боку держави по охороні праці фактично призвели до
того, що норми і гарантії для найманих працівників часто стали перетворюватися
на антигарантії, які формально захищають працівників, а в дійсності значно
знижують їх шанси на ринку праці. Ми вважаємо, що деякі норми Кодекси законів
про працю не відповідають міжнародним нормам і стандартам», - зазначила
О.Степаненко.Представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з
дотримання соціальних та економічних прав зауважила, що при розробці нового
Трудового кодексу необхідно врахувати положення директиви Ради ЄС обов’язок
інформувати працівника про нові умови праці у письмовому вигляді, щодо охорони
прав працівників тощо.
Учасники круглого столу заслухали також інші позиції та погодилися з тим,
що всі питання щодо вдосконалення трудового законодавства пропозиції мають пройти
широке громадське обговорення з усіма зацікавленими органами і цей процес має
відбуватися прозоро.