Під час заходу
було представлено Концепцію реалізації державної політики України у сфері
космічної діяльності на період до 2034 року. «Останні три роки держава не
виділяє кошти на космічну галузь і, незважаючи на це, Україна представлена на
трьох світових ринках: моніторинг космічної ситуації, дистанційне зондування
Землі, ракети-носії», - сказав, представляючи Концепцію голова Державного
космічного агентства України Павло Дегтяренко.

За його
словами, Україна має можливість і повинна розвивати такі перспективні напрямки
як телекомунікація, обслуговування супутників і утилізація космічного сміття,
видобуток корисних копалин у космосі, облаштування постійної бази на Місяці.

П.Дегтяренко
наголосив на великому потенціалі країни, яка, зокрема, є однією з десяти країн,
що мають повний цикл виробництва ракетокосмічної техніки.

Згідно з
представленою Концепцією, пропонується розвиток галузі у три етапи:
перший
(2020-2024 роки) – відновлення можливостей, що були втрачені в результаті
розриву зв’язків з Росією, але вже на новому технологічному рівні;
другий
(2025-2029 роки) – повноправне партнерство, формування внутрішнього ринку;

третій
(2030-2034 роки) – сталий розвиток.

Доповідач
окреслив конкретні заходи, які мають реалізовуватись на кожному з етапів і
більш детально зупинився на перших п’яти роках.

П.Дегтяренко
підкреслив, що для реалізації даної програми необхідна «підтримка
внутрішньополітична і на зовнішньому ринку, оскільки космічна галузь має
завеликі для внутрішнього ринку можливості».

Також, за
його словами, необхідне державне фінансування ряду програм, які забезпечать
використання космічної галузі на користь, як безпекового, так і господарського
секторів країни.

«Загалом на
5 років на реалізацію проектів космічної галузі необхідно 4 мільярди гривень із
державного бюджету і ще 28 мільярдів гривень із інших джерел. Загалом – 29
мільярдів гривень», - поінформував голова ДКА. Він також додав, що у проекті
державного бюджету на наступний рік, який зараз розглядається у Верховній Раді,
кошти на ці потреби не передбачені і звернувся з проханням виправити цю
ситуацію.

У заході
також взяв участь колишній заступник голови ДКА, радник голови ДКА Едуард
Кузнєцов, який поінформував про досвід організації космічної діяльності в
Україні.

Зокрема, він
зазначив, що зараз в космічній галузі починають працювати приватні
підприємства, які сподіваються на закордонних інвесторів, однак «ніхто не буде
фінансувати собі конкурентів, а розраховувати на вітчизняних інвесторів у таких
вартісних проектах теж поки що не можна». «Тому надія тільки на державу», -
сказав Е.Кузнєцов.

Про
потенціал та можливий внесок космічної галузі у розвиток економіки розповів
заступник начальника відділу управління та супроводження проектів ДП «КБ
«Південне» ім. М.К. Янгеля Руслан Потьомкін.

Перший
заступник генерального конструктора – генерального директора ДП «КБ «Південне»
ім. М.К. Янгеля Олександр Кушнарьов на прикладі очолюваного ним підприємства
розповів про роль і можливості космічної галузі у підвищенні обороноздатності
країни, а також про нові зразки високоточної зброї.

«Україна має
великі можливості і держава має визначити, які цілі вона ставить перед
космічною галуззю. Необхідно напрацювати стратегію космічної діяльності і
державне замовлення на таку діяльність. У держави мало коштів, але давайте
визначимо пріоритети», - зауважив у своєму виступі директор Української
асоціації «Космос» Вадим Васильєв.
«Космос не
може бути відірваним від життя. Без цих технологій ніякого сталого розвитку не
буде», - наголосив він.

Під час
семінару також прозвучали пропозиції створити Раду із розвитку космічної галузі
при Президентові України, включити керівника ДКА до РНБО та ряд інших.

Підсумовуючи
результати зустрічі, члени Комітету з питань економічного розвитку сказали, що
«готові бути лобістами галузі» і закликали надавати конкретні пропозиції.