Під час форуму “Спільне майбутнє: Молдова
та глобальний порядок денний демократії”, що відбувся в Кишиневі, голова
Комітету з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе взяла участь
в експертній дискусії “Спільний порядок денний Румунії, Молдови й України:
зв’язок, енергетика та регіональна стійкість”.
Голова Комітету привітала молдовських
партнерів з відкриттям першого кластера в перемовинах з ЄС про вступ і
подякувала за їхнє терпіння. “Вони фактично стали заручниками угорського
блокування відкриття переговорів з Україною. Я вдячна їм за готовність
залишатися разом із нами, продовжувати внутрішню роботу й чекати моменту, коли
офіційне відкриття переговорів стане можливим. І сьогодні я щиро вітаю всіх із
цією подією”, – сказала Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Говорячи про геополітичні зміни, які
принесла російська агресія, голова Комітету звернула увагу і на можливості, які
відкрилися для України та континенту: “Мені здається, що ця війна розплющила
очі й самому Європейському Союзу на те, чим він є насправді, який потенціал має
як майбутній геополітичний, економічний і геостратегічний гравець, а також яку
роль він може відігравати у сфері безпеки й оборони. На жаль, саме ескалація
російської війни проти України поставила всі ці питання на порядок денний”.

У контексті співпраці України, Молдови та
Румунії, Іванна Климпуш-Цинцадзе назвала пріоритетними сферами енергетику,
логістику, безпеку, а також спільні євроінтеграційні прагнення України та
Молдови з очікуваною підтримкою Румунії. Водночас, вважає вона, у вимірі
регіональної співпраці є й неочевидні речі, наприклад, робота над захистом і
посиленням демократії всередині наших країн, щоб усі ми разом не були
периферією всередині ЄС, а сильним південно-східним флангом.

У контексті євроінтеграційних завдань, що
стоять перед Україною та Молдовою, Іванна Климпуш-Цинцадзе зауважила, наскільки
деякі з них для нашої держави ускладнюються війною. “Якщо говорити про
практичні аспекти європейської інтеграції, наприклад, про екологічну трансформацію,
то ми вже сьогодні чули, наскільки дорогою вона є і наскільки складною для
промисловості. А тепер уявіть, що до цього додається найбільша у світі
замінована територія внаслідок війни. Додаються величезні обсяги руйнувань і
будівельних уламків, які необхідно прибирати. Проти нас застосовується не лише
геноцид, а й екоцид. Тому навіть очевидні напрями трансформації в Україні
вимагатимуть додаткових ресурсів, додаткових зусиль і, на мою думку, більшого
розуміння з боку наших партнерів” – наголосила вона.

Утім, на думку голови Комітету, виклики
стосуються не лише практичних сфер: “Війна та воєнний стан, на жаль, створюють
також спокусу централізувати владу, відкладати певні реформи або навіть
відмовлятися від тих змін, які після Революції Гідності ми вже сприймали як
незворотні. Здавалося, що за них уже заплачено високу ціну, що вони стали
частиною нашого повсякденного життя. Але сьогодні деякі з них відходять на
другий план через необхідність оперативно ухвалювати рішення чи з інших причин.
Це створює певний дисбаланс між гілками влади і не дозволяє достатньо ефективно
залучати всіх зацікавлених учасників до процесу реформ, щоб рухатися вперед
швидше й результативніше”.