В Україні 21 червня
набуває чинності закон щодо вдосконалення системи державного управління меліоративними
системами. Фактично розпочнеться другий етап меліоративної реформи, яка
розпочалася у 2022 році й уже зараз дає результати, підвищуючи
конкурентоспроможність українського агросектору та сприяючи розвитку сільських
територій.
Про це сказав член фракції
«Слуга Народу», голова парламентського Комітету з питань аграрної та земельної
політики Олександр Гайду.

«Мета другого етапу
меліоративної реформи – створити сучасну модель управління державними меліоративними
системами за участю самих водокористувачів, забезпечити прозорість роботи
операторів, довгострокове планування та зрозумілі умови для інвесторів. Сьогодні
меліорація – це питання продовольчої безпеки, адаптації до кліматичних змін,
конкурентоспроможності українського агросектору та розвитку сільських
територій. Саме тому ця реформа залишається одним із ключових пріоритетів
аграрної політики держави», - зазначив політик.

Він додав, що нещодавно
на Полтавщині пройшов IV меліоративний форум, під час якого головна увага була
зосереджена не лише на досягненнях реформи, а й на тих викликах, які сьогодні
стримують розвиток меліорації в Україні.
«Перш за все, це проблеми
зношеності та багаторічного недофінансування меліоративної інфраструктури.
Значна частина систем будувалася ще десятки років тому і тривалий час не
отримувала необхідних інвестицій для модернізації. Друга проблема – це зміна
клімату. Для багатьох регіонів України, особливо південних, зрошення вже стало
не питанням підвищення врожайності, а питанням стабільного ведення сільського
господарства», - сказав народний депутат.
За його словами, саме
тому меліоративна реформа вкрай актуальна, і вже сьогодні ми бачимо реальні
результати її впровадження.

«В Україні вже створено
78 організацій-водокористувачів у 14 областях. З них 63 працюють у сфері
зрошення та 14 – у сфері осушення. Вже 14 організацій отримали у власність
державні й комунальні об'єкти меліоративної інфраструктури, а 39 ОВК внесли
свої мережі до державного земельного кадастру. Найважливіший показник – понад
50% усіх площ зрошення в Україні зараз забезпечують саме організації водокористувачів.
Це свідчить про те, що модель, закладена реформою, працює», - підсумував
парламентарій.