Робота над проєктом нещодавно
ухваленого в першому читанні нового Цивільного кодексу розпочалася ще у 2019 році,
коли була створена відповідна робоча група, яка працювала над цією законодавчою
ініціативою 7 років. За цей час документ пройшов громадське обговорення, однак
зараз довкола нього виникло чимало маніпуляцій, а подекуди й відвертих
перекручень.Про це заявив член фракції
«Слуга Народу», член парламентського Комітету з питань правової політики
Володимир Ватрас.
«З 1 листопада 2025 року проєкт
нового Цивільного кодексу розміщений на сайті парламенту і перебуває на
обговоренні. Один з найрезонансніших міфів, який зараз поширюють, – нібито
законопроєкт дозволяє укладати шлюб із 14 років. Така норма справді була в
першій редакції документа, однак, з огляду на позицію громадськості й багатьох
колег, з тіла законопроєкту ця норма була вилучена ще десь близько
трьох-чотирьох місяців тому», – зазначив політик.
За його словами, в ухваленій
у першому читанні редакції законопроєкту залишено нині чинну норму: можливість
укладання шлюбу з 16 років за рішенням суду. Водночас залишається відкритим питання
захисту прав неповнолітніх дівчат у складних життєвих обставинах. Це потребує
додаткового обговорення.

Народний депутат
наголосив, що також зазнала змін початкова пропозиція щодо розірвання шлюбу під
час вагітності або у перший рік життя дитини.
«Якщо раніше законопроєкт
передбачав обмеження на розлучення в цей період, то тепер така заборона
повністю відсутня. Це рішення стало відповіддю на критику з боку
правозахисників і громадськості. Що стосується питання строків для примирення
подружжя, то тут ідеться не про нововведення, а про вдосконалення чинного
законодавства. Ми застосували диференційований підхід у 6 місяців та один
місяць, зменшили строки для примирення і взагалі відійшли від позиції, що суд
вживає заходів до примирення в тому випадку, коли мало місце насилля в сім’ї», –
пояснив парламентарій.
На його думку, це важливий
крок до більш справедливого підходу розв’язання таких ситуацій.

Володимир Ватрас звернув
увагу й на однобокість критики в питанні зміни прізвища після шлюбу.
«Ця норма є гендерно
нейтральною і може стосуватися будь-кого з подружжя. При цьому рішення про
можливість втрати прізвища ухвалюватиме суд, що виключає автоматизм і залишає
простір для справедливого розгляду», - підкреслив народний депутат.
Він також додав, що автори
законопроєкту і представники робочої групи декларують відкритість, готовність
до діалогу, налаштовані врахувати конструктивні пропозиції та доопрацьовувати
документ до другого читання.
«Головне завдання –
створити сучасний і збалансований правовий акт, який відповідатиме як потребам
суспільства, так і принципам справедливості», – підсумував політик.