В
Україні набув чинності закон про наставництво, а в липні мають з’явитися
нормативно-правові акти від уряду щодо цієї альтернативної форми підтримки
дітей, які опинилися в складних життєвих обставинах. Водночас триває активна
робота в напрямку збільшення кількості наставників, і хоча зараз їх поки
недостатньо, вже майже щодня в Україні створюються пари «наставник-дитина».
Про
це розповіла член фракції «Слуга Народу», голова підкомітету у справах сім’ї та
дітей парламентського Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики
Тетяна Скрипка.

«Закон
про наставництво є базовим і закладає основи нормативно-правової регуляції цієї
альтернативної форми підтримки дітей. Це важливо саме для тих дітей, які
опинилися в складних життєвих обставинах. У липні мають з’явитися
нормативно-правові акти від Кабінету Міністрів, а зараз Мінсоцполітики готує
для громадського обговорення проєкт постанови, згідно з якою буде розписано
весь механізм підготовки в наставники та як працюватиме організація
наставництва. Найближчим часом ми ознайомимося з цим документом і долучимося до
його обговорення», - зазначила політикиня.

За
її словами, в Україні кількість наставників постійно зростає, однак поки їх
недостатньо.
«Уже
під час розробки цього проєкту закону та його проходження у Верховній Раді
кількість наставників зросла в рази. У 2025 році 103
дитини-сироти та дитини, позбавлені батьківського піклування, отримали
наставника. У 2024 році таких дітей було лише 46. Тобто кількість діючих пар
зросла більш ніж удвічі. Так само зростає і кількість людей, які готові стати
наставниками: якщо у 2024 році підготовку пройшли 85 кандидатів, то у 2025 році
– вже 227. Це означає, що наставництво поступово стає реальною системою
підтримки дітей. Я вважаю, що потрібне ширше інформування громадян щодо
можливості стати наставником», - наголосила народна депутатка.

Вона
додала, що за підтримки Міністерства соціальної політики, Координаційного
центру розвитку сімейних форм виховання, а також інших представників
центральних органів виконавчої влади ведеться активна робота з роз’яснення
особливостей дії закону про наставництво.
«Ми
їздимо по регіонах і на рівні обласних адміністрацій проводимо круглі столи, на
яких обговорюємо імплементацію цього закону на місцях. Збираємо громадський
сектор, який, власне, і надає підтримку у розвитку наставництва. Бачимо, що до
обговорення досить активно долучаються як представники органів місцевого
самоврядування, так і громадяни, які розуміють, що наставництво буде давати і
вже дає дуже гарні результати, передовсім
для дітей», - підкреслила парламентарій.
Вона
нагадала, що наставництво – це не послуга, не заміна сімейного виховання, а
альтернативна форма підтримки дітей підліткового віку, які цього потребують. У
законі йдеться про дітей віком від 10 років, яким необхідна допомога в
забезпеченні повноцінної соціалізації, отриманні знань і навичок, щоб успішно
підготуватися до дорослого життя.