27
березня відбулося засідання Комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги
та медичного страхування, під час якого обговорили постійні випадки обстрілів
ворогом цивільних машин швидкої допомоги та наголосили на необхідності захисту
життя і здоров’я працівників бригад екстреної медичної допомоги й пацієнтів.
Народні
депутати розглянули можливості розширення наявних і впровадження додаткових
інструментів безпеки для працівників швидкої, які працюють у небезпечних зонах.
Ці питання обговорювалися за участі фахівців Міністерства оборони та керівників
департаментів охорони здоров’я і служб екстреної медичної допомоги прифронтових
областей. Йшлося, зокрема про можливість забезпечення автомобілів екстреної
медичної допомоги засобами захисту від FPV-дронів, електронними засобами для
попередження про небезпеку, а також забезпечення працівників бригад засобами
індивідуального захисту.

Голова
Комітету Михайло Радуцький повідомив про трагічну подію 15 березня: внаслідок
атаки дрона у Харківській області загинули двоє працівників бригади екстреної
медичної допомоги, ще один медик отримав поранення. Він також зазначив, що до
Комітету надходять звернення від працівників «екстренки» прифронтових регіонів
щодо забезпечення засобами індивідуального захисту та іншими системами безпеки,
і наголосив на необхідності пошуку ефективних технічних рішень для збереження
життя медичного персоналу та пацієнтів.

Представники
регіонів повідомили, що наразі у них вже використовуються броньовані автомобілі
швидкої допомоги, машини, оснащені системами радіоелектронної боротьби та
сповіщення про повітряні загрози, придбані, зокрема, за підтримки благодійних
організацій. Впроваджуються й інші рішення, наприклад у Херсоні над
підстанціями екстреної допомоги встановлено антидронові сітки. Водночас
залишається актуальною потреба у більшій кількості спеціалізованого транспорту,
обладнаного приладдям для захисту від безпілотників, застосування якого має
узгоджуватися з військовими підрозділами.

Міністр
охорони здоров’я Віктор Ляшко, у свою чергу, повідомив, що Міністерство працює
над вирішенням актуальних питань захисту швидких у прифронтових регіонах і
запропонував усім продовжувати спільну роботу в цьому напрямі.

Народні
депутати — члени Комітету запропонували регіонам, серед іншого, більш тісно
співпрацювати з міжнародними партнерами та вітчизняними медичними громадськими
організаціями з цих питань.

Наразі
рішення Комітету щодо порушених питань не приймалося.

Під час
засідання Комітет також розглянув ключові показники для завершення переговорів
щодо вступу України до Європейського Союзу у сфері охорони здоров’я. В
обговоренні взяли участь віцепрем’єр-міністр Тарас Качка та представники МОЗ,
які представили стан виконання зобов’язань у межах відповідних переговорних
кластерів.

Натепер
сфера охорони здоров’я має один із найвищих показників за темпами євроінтеграції
у порівнянні з іншими галузями — він складає 91%.

Єврокомісія
передала Україні умови (бенчмарки), які наша держава має виконати для закриття
певних переговорних кластерів. За словами віцепрем’єр-міністра Тараса Качки,
найближчим часом Уряд затвердить Національну програму адаптації українського
законодавства до європейського права, де зібрані всі необхідні кроки щодо
адаптації законодавства до права ЄС. Вона стане своєрідним дороговказом на
цьому шляху.

У плані роботи Комітету та МОЗ на 2026–2027 роки визначені наступні
євроінтеграційні ініціативи: запровадження транскордонної медицини, регулювання
речовин людського походження (SoHO), контроль за психоактивними речовинами,
наркотичними засобами, а також ратифікація Протоколу ВООЗ про ліквідацію незаконної
торгівлі тютюновими виробами. Ще два євроінтеграційні законопроекти щодо
біоцидних продуктів та біобезпеки наразі очікують на розгляд Парламентом.

Окремо
Комітет розглянув звернення громадської спілки «Орфанні захворювання України»
щодо створення державної програми респіраторної підтримки та забезпечення
лікування пацієнтів зі СМА II та III типів.
На даний
час держава переважно забезпечує лікування пацієнтів зі СМА I типу, тоді як для
інших типів тривають перемовини з виробником лікарського засобу.
Минулого
року Верховною Радою було дозволено проводити закупівлі за договорами
керованого доступу (ДКД) коштом місцевих бюджетів. Але, за словами голови
спілки “Орфанні захворювання України” Тетяни Кулеші, тільки Київ та Львів
готові фінансувати такі закупівлі, в інших регіонах місцева влада поки не
знаходить коштів на пацієнтів зі СМА.

За
результатами розгляду питання було запропоновано провести додаткову спільну
нараду за участі народних депутатів, МОЗ, громадського сектору та виробника.
Питання щодо державної програми респіраторної підтримки вирішено опрацювати
після затвердження відповідного галузевого стандарту. Окреме рішення не
голосувалося.

Також на
засіданні Комітету було розглянуто та підтримано звернення народних депутатів
Комітету щодо відзначення Подяками Комітету директора КНП Львівської обласної
ради «Львівський обласний клінічний перинатальний центр» Марії Малачинської та
колективів Державної установи «Чернігівський обласний центр контролю та
профілактики хвороб МОЗ України» і гінекологічного відділення КНП
«Чернігівський медичний центр сучасної онкології».

За кожне
з цих рішень проголосувало 13 членів Комітету:

Михайло
Радуцький, Лада Булах, Вікторія Вагнєр, Василь Вірастюк, Оксана Дмитрієва,
Валерій Дубіль, Артем Дубнов, Юрій Заславський, Яна Зінкевич, Валерій Зуб,
Сергій Кузьміних, Максим Перебийніс, Ольга Стефанишина.