Європейська
Комісія оприлюднила звіт
про прогрес України у реформах, необхідних для вступу до ЄС. У документі
відзначено, що, попри війну, Україна зберігає сильну відданість
євроінтеграційному курсу та демонструє значні результати в реалізації реформ.

Єврокомісія
констатує, що Україна успішно завершила процес скринінгу законодавства і
виконала умови для відкриття перемовин за трьома із шести переговорних
кластерів — «Основи», «Внутрішній ринок» та «Зовнішні відносини». У звіті
наголошено, що Україна ухвалила дорожні карти у сферах верховенства права,
державного управління та функціонування демократичних інституцій, а також план
дій щодо захисту прав національних меншин, який отримав позитивну оцінку
Єврокомісії.

Також Єврокомісія
очікує, що невдовзі Україна виконає умови для відкриття решти трьох кластерів.

Основні здобутки

У звіті відзначено
стабільність функціонування демократичних інституцій навіть в умовах воєнного
стану. Вказано, що Верховна Рада продовжує ухвалювати необхідні для
євроінтеграції закони, посилено парламентський контроль за урядом, а прямі
трансляції засідань парламенту знову стали відкритими.

У документі
відзначено, що Україна просунулася у реалізації судової та антикорупційної
реформ. Було ухвалено Дорожню карту розвитку системи електронного судочинства.
НАБУ, САП, ВАКС продовжують виконувати свої повноваження, незалежність
антикорупційних органів швидко відновлено після протестів громадськості та
серйозної стурбованості міжнародних партнерів.

Єврокомісія
позитивно оцінила зусилля України щодо публічного адміністрування, бюджетного
планування та цифровізації державних послуг. В економічній сфері відзначено
макроекономічну стабільність, стійкість банківської системи та поступове
зростання економіки, попри воєнний стан.

Прогрес
зафіксовано у реформах освіти, науки та культури — ухвалено закони про
дошкільну та професійно-технічну освіту, триває реформа «Нова українська
школа», розвивається участь у програмі «Горизонт Європа».

Серед досягнень у
сфері довкілля — ухвалено закон про кліматичну політику, що наближає Україну до
мети ЄС із кліматичної нейтральності до 2050 року, відзначено розвиток ринку
відновлюваної енергетики та законодавства щодо запобігання промисловому
забрудненню.

Також вказано, що
Україна продовжує тісно координувати свою зовнішню та безпекову політику з ЄС,
досягнувши високого рівня узгодженості з позиціями Спільної зовнішньої та
безпекової політики Євросоюзу.

Сфери, що
потребують подальших зусиль

Єврокомісія
наголошує, що значна частина рекомендацій, наданих Україні у попередньому
звіті, залишаються чинними і цьогоріч. Вони стосуються, передусім,
фундаментальних сфер — верховенства права, судової реформи, боротьби з
корупцією, захисту прав людини, а також удосконалення державного управління,
публічних закупівель, енергетичного ринку, соціальної політики та розвитку
внутрішнього ринку. У багатьох розділах зазначено, що рекомендації із
минулорічного звіту були виконані лише частково, відтак, потребують подальшої
реалізації. Наприклад, Україна має прискорити заповнення вакансій суддів та
оцінку кваліфікації (перевірку) чинних суддів; заповнити вакансії, що
залишилися в Конституційному Суді, без подальших затримок; ухвалити законодавчі
зміни, щоб зробити процедури відбору та звільнення Генерального прокурора більш
об’єктивними, прозорими та заснованими на заслугах.

Лише частково були
виконані минулорічні рекомендації Єврокомісії і щодо антикорупційної
архітектури. Наголошено, що потрібно зміцнити антикорупційні органи, розширити
юрисдикцію НАБУ, забезпечити незалежність САП та ефективність Вищого
антикорупційного суду.

Те саме стосується
і обмежень щодо опозиції. У звіті зазначено, що опозиційні депутати і далі
продовжують зазнавати обмежень, особливо щодо поїздок за кордон або
заморожування їхніх активів. “Для демократичної стійкості важливо постійно
забезпечувати дотримання прав опозиції. Жодних законодавчих ініціатив, що
регулюють права парламентської опозиції, не було розроблено чи зареєстровано”,
— йдеться у документі.
Також у звіті
згадано, що Уряд України поставив за мету завершити переговори про вступ за
усіма кластерами до кінця 2028 року. Єврокомісія підтримує цю амбіцію, але
наголошує на необхідності прискорення темпів реформ, передусім у сфері
верховенства права та боротьби з корупцією.