Це пов’язано з тим, що
емоційно забарвлений контент активує ті зони мозку, які відповідають за довіру
та пам’ять. Зокрема, новина з шокуючим заголовком залишається в пам’яті довше,
навіть якщо її зміст пізніше спростовується. Це пояснюється тим, що мозок підсвідомо
"зберігає" інформацію, яка викликає сильні емоції — страх, гнів або
здивування. Таким чином, ми схильні довіряти емоційним фейкам більше, ніж сухим
фактам.

Дослідження, опубліковане у
Memory, Mind & Media, підтверджує, що фейкові новини можуть створювати
фальшиві спогади про події, описані у цих новинах. Ще одне дослідження,
опубліковане у Cognitive Research: Principles and Implications, показало, що
емоційність збільшує віру у фейкові новини, тоді як раціональний підхід сприяє
скептицизму.

Як цьому протистояти?
Розвивайте критичне мислення, використовуйте перевірені інструменти
фактчекінгу, а також навчіться ігнорувати гучні заголовки, які прагнуть
викликати у вас емоційну реакцію.

Додатково, психологи радять
дотримуватися правила "три запитання" перед тим, як довіряти
будь-якій інформації:

Хто є джерелом цієї новини?

Які мотиви можуть стояти за її
поширенням?

Чи підтверджується вона іншими
незалежними джерелами?

Лише через такий підхід можна
створити захист від маніпуляцій.