11 грудня за модерування очільниці профільного підкомітету Тетяни
Скрипки відбулось перше установче засідання робочої групи з розроблення
законопроєкту про наставництво. На початку зустрічі голова підкомітету у справах
сім’ї та дітей висловила вдячність Заступниці Голови Верховної Ради України
Олені Кондратюк за лідерство у цьому процесі, а також усім присутнім експертам,
молоді, представникам органів виконавчої влади за долучення до роботи.
«Попри те, що в законодавчому полі термін “наставництво” є, як мінімум,
з 2016 року, дуже мало людей знають взагалі про таку опцію. Її треба просто
доопрацювати, виокремити та впроваджувати далі, адже за кордоном це достатньо
поширена практика», - сказала Віцеспікерка.

Олена Кондратюк поділилась даними опитування, яке показує:
90% дітей, які випускаються з інтернатних закладів, фактично
не готові до самостійного життя;
50% скоюють
злочини;
25% взагалі можуть стати безхатченками.

Також серед дітей-випускників інтернатів є й ті, що хочуть
покінчити життя самогубством. «Всі ми розуміємо, що так не має бути, проблему
треба виправляти», - зазначила Олена Кондратюк.
Наставництво, у допомогу до деінституалізації, якраз є одним
з інструментів, що дозволяє дитині опанувати необхідні для самостійного життя
навички та знайти друга, якому можна довіритись та який тебе підтримає. «Наставник
завжди дає дитині відчуття безпеки», - підкреслила Заступниця Голови Верховної Ради України.

За словами голови підкомітету у справах сім’ї та дітей Тетяни Скрипки, зараз робоча група
розглядає два варіанти реформування наставництва: або це будуть точкові зміни до
чинних законів, або новий закон про наставництво. «Ми не маємо права не виправдати
надії та сподівання нашої молоді, тим паче в такому чутливому питанні», -
сказала Тетяна Скрипка. Категорії дітей, що мають отримувати послуги наставництва,
на думку депутатки, не повинні обмежуватись лише дітьми-сиротами та дітьми,
позбавленими батьківського піклування.
Ідею розширити дію наставництва на дітей, залишених без
батьківського піклування, підтримала представниця Української Гельсінської
спілки з прав людини Аксана Філіпішина:
«Але тоді це тягне за собою додаткові кроки. Діти, залишені без батьківського
піклування, сьогодні не визначені як окрема категорія на рівні законодавства.
Вони згадані лише у 866 Постанові». А це важливо, адже ці діти по суті є
батьківськими дітьми, і законними представниками цієї дитини є батьки.

Голова підкомітету з питань соціального захисту дітей,
постраждалих внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України з
2014 року, Тетяна Циба зазначила, що новий законопроєкт має стосуватись
розширення видів наставництва, наприклад містити корпоративне наставництво, наставництво
для молодих мам, що є випускницями сиротинців, наставництво для сімей у складних життєвих
обставинах тощо.

«Виховуючи сім дітей з інтернатних закладів і працюючи з
сім’ями, які сьогодні приймають і готують наставників, ми маємо достатньо аргументів, щоб рухатись у
напряму розроблення і ухвалення нового закону», - додав президент ГС
«Асоціація наставництва для дітей та молоді», голова правління ГО «Світанок
мрій» Павло Шульга.«З чим ми ще стикнулись і що побачили: більшість
соціальних служб чи центрів надання соціальних послуг не знають про програму
наставництва, а директори інтернатних закладів не сприймають серйозно чинну Постанову
Кабінету Міністрів», - акцентував голова Офісу дітей та молоді «ДІйМО» Кирило Невхода.

За словами заступника голови Комітету з питань гуманітарної
та інформаційної політики Павла Сушка,
нововведення мають вноситися виважено, щоб не нашкодити інтересам дітей та
їхнім конституційним правам.

«Ми зі свого боку, і з боку громадського сектору, і з боку бізнесу
передамо всі свої напрацювання у Комітет. А законотворці мають створити всі можливості,
щоб ініціатива була реалізована», - прокоментувала голова Координаційного центру з розвитку сімейного виховання та
догляду дітей Ірина Тулякова. Сам
Координаційний центр зараз також працює над тим, щоб система наставництва була
пріоритизована на рівні областей.
«У нас є проблеми і з Постановою, і зі звуженим
Законом
України про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту
дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Ми говоримо
зараз про форми
наставництва, які б заходили навіть у родину і здійснювали цю підтримку.
Ми говоримо
про громадський сектор, його залучення до інституту наставництва, тому
що
громадські об’єднання мають нині і психологів, і фахових спеціалістів,
які б
також могли здійснювати супровід родин. Тому, я вважаю, у нас є велике
поле для
роботи. Наставництво потрібне і важливе», - резюмувала Тетяна Скрипка.