23 вересня відбулись слухання у Комітеті з питань
гуманітарної та інформаційної політики на тему: «Стан виконання законодавства про свободу совісті та діяльність
релігійних організацій в частині захисту національної безпеки України і
підготовка до імплементації Закону України про захист конституційного ладу у
сфері діяльності релігійних організацій». Саме сьогодні Закон № 3894-IX набув чинності: такий збіг подій
учасники слухань назвали символічним.

Обговорити актуальні питання щодо позбавлення
впливу рпц на Україну зібрались народні депутати Микита Потураєв, Ірина
Констанкевич, Євгенія Кравчук, Микола Княжицький, Володимир В’ятрович,
Єлізавета Богуцька, голова Державної служби з етнополітики і свободи совісті
Віктор Єленський, представники Міністерства культури та стратегічних
комунікацій України, представники обласних адміністрацій і громад,
релігієзнавці (загалом — понад 100 осіб). На початку слухань парламентарі відзначили
значущість ухваленого акта для держави. Так, за словами заступниці голови
Комітету Євгенії Кравчук, шлях
ухвалення Закону був довгим, проте незворотним, а голова підкомітету з питань
культури Микола Княжицький
акцентував, що робота з майбутнім законом супроводжувалась великою підтримкою в
суспільстві.

Як зауважив член Комітету Володимир В’ятрович, нині треба зосередитись на тому, щоб усі норми
Закону були виконані, а партнером держорганів в цьому питанні має стати
громадськість та медіа. Однією з найважливіших норм акта, на думку депутата, є
положення про те, що організації, афілійовані з рпц, більше не матимуть права
використовувати державне і комунальне майно. Це значно обмежує їхні можливості
розвивати свої структури та поширювати пропаганду.

Перша заступниця голови Комітету Ірина Констанкевич звернула увагу на
реалізацію норм Закону та необхідність посилення для цього інституційної
спроможності на локальному рівні. «Як показує мій досвід, таких можливостей на
регіональному рівні недостатньо. У кожній області є одна-дві людини, які здійснюють
роботу в цьому напрямку», — сказала політикиня.

Далі учасники заходу заслухали доповідь голови
Державної служби України з питань етнополітики та свободи совісті Віктора Єленського. Серед іншого,
очільник служби розповів, що ДЕСС вдалось ефективно захистити переходи
релігійних організацій в судах. За його словами, проведені соціальні опитування
свідчать, що навіть в умовах війни Україні вдається забезпечувати право
громадян на свободу совісті.

До реалізації Закону долучене і Міністерство
культури та інформаційної політики України (зараз — Міністерство
культури та стратегічних комунікацій України). «Ми підготували відповідне
доручення для закладів, підпорядкованих Міністерству, провести аудит
використання майна, де воно використовується релігійними організаціями. Зроблено це для
того, щоб після набрання чинності Законом, можна було застосовувати норми Закону для
повернення такого майна. Відповіді вже надходять», — поінформувала т.в.о. державного
секретаря Міністерства Олена Земляна. У більшості випадків
щодо повернення майна, які відбулись останнім часом за ініціативи Міністерства
або його закладів, було наголошено на порушенні пам’яткоохоронного законодавства. «В діяльності ДЕСС, звичайно, один з головних
фокусів — це сфера релігійних організацій, але також є питання захисту прав
національних спільнот, корінних народів тощо. Зараз для України це надважливі
теми, тому що все це моніторить Єврокомісія. Усі ці аспекти детально
вивчаються, що впливає безпосередньо на процес переговорів», — підкреслив голова
Комітету Микита Потураєв.

За результатами слухань Комітет підготував проєкт
Рішення, в якому, зокрема, рекомендує Кабінету Міністрів України:
здійснити виконання Плану організації підготовки проєктів актів та інших
завдань, необхідних для реалізації Закону України «Про захист конституційного
ладу у сфері діяльності релігійних організацій»;
розглянути питання посилення інституційної
спроможності Державної служби України з етнополітики та свободи совісті;
додатково збільшити видатки на фінансування Державної
служби України з етнополітики та свободи совісті у 2025 році у сумі 17123,5
тис. грн.

Пропозиції до проєкту Рекомендацій
можна подати до 7 жовтня 2024 року на електронну адресу: [email protected].