Верховною Радою України 18 липня 2024 року
прийнятий в першому читанні поданий Кабінетом Міністрів України проект Закону
"Про прийняття за основу проекту
Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу
України щодо підвищення ефективності укладення угод про визнання винуватості" (реєстр. №11340).

Зазначений
проект розроблено
Міністерством юстиції України на виконання
пункту 3.3.2.4.1 Очікуваного стратегічного результату 3.3.2.4 проблеми 3.3.2 підрозділу
3.3 розділу ІІІ Антикорупційної програми на 2023-2025 роки, затвердженої
постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2023 року №220 «Про
затвердження Державної антикорупційної програми на 2023-2025 роки» та Плану
України, схваленого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 березня
2024 року №44-р «Про схвалення Плану України», метою якого є реалізація
ініціативи Європейського Союзу “Ukraine Facility”, запровадженої Регламентом
(ЄС) Європейського Парламенту та Ради (ЄС) від 29 лютого 2024 р. №2024/792.

Відповідними положеннями законопроекту
пропонується:

1) внести зміни до ч. 3 ст. 53 КК України,
якими передбачити, що виключно щодо корупційних правопорушень, правопорушень,
пов’язаних з корупцією, суд може ухвалити вирок, яким затверджує угоду про
визнання винуватості, і призначити узгоджене сторонами додаткове покарання у
виді штрафу у разі, коли таке покарання не передбачено в санкції статті (частини
статті) Особливої частини КК.
У такому
разі розмір
штрафу визначатиметься у таких межах:

а) від дванадцяти тисяч
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до ста двадцяти тисяч
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі вчинення кримінального
проступку;

б) від ста двадцяти однієї
тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до одного мільйона двохсот
тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі вчинення нетяжкого
злочину;

в) від одного мільйона
двохсот однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до шести
мільйонів неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі вчинення
тяжкого злочину;

г) від шести мільйонів однієї
тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до дванадцяти мільйонів
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі вчинення особливо тяжкого
злочину;

2) доповнити КК новою ст. 69²,
якою передбачається, що за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим
іншої особи у вчиненні корупційного кримінального правопорушення, кримінального
правопорушення, пов’язаного з корупцією, якщо інформація щодо вчинення такою
особою кримінального правопорушення буде підтверджена доказами та/або за умови
повного або часткового відшкодування підозрюваним або обвинуваченим завданого
збитку або заподіяної шкоди, суд може ухвалити рішення про затвердження угоди
про визнання винуватості, у випадку якщо сторонами узгоджено покарання у виді
позбавлення волі нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті
(частини статті) Особливої частини КК. При цьому у разі призначення такої міри
покарання, особа не може бути звільнена від його відбування з випробуванням на
підставі статті 75 КК;

3) у випадку
затвердження угоди про визнання винуватості суд приймає рішення про звільнення особи
від відбування покарання з випробуванням, якщо сторонами угоди узгоджено
покарання у виді позбавлення волі на строк не більше восьми років або інше
більш м’яке покарання з випробуванням. Іспитовий строк у такому випадку
становитиме від двох років до шести років;

4) змінами до
статті 77 КК України до переліку додаткових покарань, які можуть бути
застосовані, додано покарання у виді конфіскації майна;

5) встановити строк
погашення судимості для осіб, звільнених від відбування покарання з
випробуванням, у випадку затвердження угоди про визнання їх винуватості у
вчиненні корупційних правопорушень (новий п. 1-1 ст. 89 КК), та
визначати такий строк з моменту проголошення вироку суду та якщо з цього
часу особа протягом шести років не вчинить нового кримінального правопорушення.
Якщо на момент закінчення такого шестирічного строку особа не відбула додаткове
покарання, вона визнається такою, що не має судимості, тільки після відбуття
цього додаткового покарання;

6) внести зміни до ст. 469 КПК України, якими
передбачити можливість укладання угоди про визнання винуватості у провадженні
щодо особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності Національного
антикорупційного бюро України, за умови повного або часткового (з урахуванням
характеру та ступеня участі особи у вчиненні злочину) відшкодування
підозрюваним чи обвинуваченим завданого збитку або заподіяної шкоди (якщо такі
збитки або шкода були завдані);
7) у разі відмови суду в
затвердженні угоди, укладення якої ініційовано на стадії досудового
розслідування, судове провадження за згодою сторін кримінального провадження
продовжується в загальному порядку (ч. 7 ст. 474 КПК у редакції проекту).
Сторонам кримінального провадження пропонується
надати можливість вносити зміни до укладеної угоди до моменту видалення суду до
нарадчої кімнати, а також передбачити, що повторне звернення з угодою в одному
кримінальному провадженні допускається одноразово у разі усунення підстав, на
основі яких суд відмовив у затвердженні такої угоди. У разі повторної відмови
судом у затвердженні угоди наступне звернення з угодою у цьому кримінальному
провадженні не допускається.