12 липня Комітет з питань гуманітарної та
інформаційної політики працював у Волинській області. Тут пройшов перший день виїзного
засідання Комітету на тему: «Реалізація гуманітарно-культурних політик в
умовах війни і повоєнного часу: регіональні моделі, їх множинність і
трансформації».
До обговорення на засіданні було запропоновано
такі питання:

1. Адаптація сфери культури до умов воєнного стану
та розвиток у повоєнний період, залучення коштів на утримання об’єктів
культурної інфраструктури.

2. Роль музеїв в умовах війни та післявоєнного
часу, зокрема у просуванні української культури і утвердженні національної
ідентичності.

3. Удосконалення законодавства у галузі
благодійництва та меценатства.
4. Культурна спадщина в умовах війни, її
збереження та використання для розвитку туристичного потенціалу.


Першою локацію, яку відвідали народні депутати,
представники Міністерства культури та інформаційної політики України, а також
місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування, став Літературно-меморіальний
музей Лесі Українки у Колодяжному.

«Дуже знаково, що наша зустріч відбулась саме в
селі Колодяжному, оскільки це місце, де жила українська письменниця Олена
Пчілка та пройшла юність Лесі Українки. Це місце, звідки вийшло дві жінки, які
стали маркером нашої культури, історії та ідентичності. Сьогодні ж ми маємо
зосередитись на розбудові культурної спроможності та дивитись на неї свіжим
поглядом, аби побачити, як вона змінюється та в якому напрямку продовжує
формуватись», — звернулась до присутніх перша заступниця голови Комітету Ірина
Констанкевич.

Зі свого боку очільник Комітету Микита Потураєв
зазначив, що попри трагічність сьогодення, «українці почали ще більше
цінувати й берегти свою культуру, мову й свою українськість. Проте досі
залишається відкритим питання нестачі знання про власний спадок. Тому ми
повинні дати ці знання і забезпечити умови, в яких наші діти матимуть
можливість вільно мандрувати Україною, зможуть відвідувати всі музеї та бачити
ті місця, де жили і творили знакові в нашій історії постаті».

Ключові проблеми галузі і шляхи їх розв’язання
окреслив т.в.о. Міністра культури та інформаційної політики Ростислав
Карандєєв. «Особливої уваги держави зараз потребують деокуповані,
прифронтові території. Разом з тим є регіони, які взяли на себе важливу функцію
стабілізації сфери та приймають релоковані заклади. Актуальне завдання —
створити умови для повноцінного функціонування культурних закладів», — зазначив
посадовець. Нині робота Міністерства зосереджена на підтримці мистецької
освіти, завершенні реставрації деяких пам'яток культурної спадщини, відновлення
яких розпочалось раніше, протиаварійних і консерваційних роботах, створенні
умов для довготривалого збереження музейних цінностей, що були вивезені з
окупованих територій тощо.
Про стан
справ у питаннях культури на Волині детальніше розповів директор Департаменту
культури, молоді та спорту Волинської облдержадміністрації Олександр Хвіщук.
«Саме силами працівників культурної галузі проводиться титанічна
волонтерська діяльність, здійснюються збори коштів на потреби Збройних Сил
України; робота спрямовується на піднесення бойового духу та реабілітацію
військовослужбовців саме через культуру», — сказав керівник департаменту. За
його словами, департамент вживає вичерпних заходів щодо пошуку додаткових
фінансових можливостей для збереження та утримання культурного надбання
області. І позитивним прикладом можна назвати те, що у 2023 році коштом
місцевих бюджетів було асигновано більш як два мільйони гривень на
реставраційно-ремонтні роботи на пам’ятках та інші заходи з охорони культурної
спадщини.

Заслухавши учасників засідання, заступниця голови
Комітету Євгенія Кравчук запропонувала провести тематичний форум з
громадами і обговорити питання
трансформації мережі закладів культури. Ця ініціатива знайшла підтримку у
присутніх. Також погодили на базі підкомітету з питань розвитку
гуманітарної сфери в умовах децентралізації, який очолює Андрій Боблях,
створити своєрідну платформу, що сконцентрує роботу саме на проблемних питаннях
культурної царини на місцях і стане комунікаційним майданчиком для представників
громад.
Крім того, у Колодяжному відбулось урочисте
погашення поштової марки, випущеної з нагоди 175-річчя від дня народження Олени
Пчілки, і відкриття Садиби Косачів після проведених реставраційних робіт. Саме ця
садиба була рідним домом для родини інтелектуалів, що — без перебільшення — конструювали
українську націю. «Садиба Косачів — добрий приклад саме уваги і поваги до
культури. Її відновлення — це крок до
зміцнення нас у війні, війні за ідентичність. Бо основи цієї ідентичності
закладалися, зокрема, тут, людьми, які жили і працювали тут. Бо без Лесі
Українки наше уявлення про самих себе ніколи не буде повним», — прокоментував
член Комітету Володимир В’ятрович.

Далі парламентарії вирушили до Музею сучасного
українського мистецтва Корсаків. Там розглянули питання про роль музеїв в
умовах війни та повоєнного часу, утвердженні національної ідентичності і
міжнародної комунікації. «Ми справді втратили — сподіваюсь, ненадовго — музейні
об’єкти, які перебувають на тимчасово окупованих територіях. Але є і хороші
приклади, як-от виставка скіфського золота з Криму, яка зараз експонується в
Скарбниці НМІУ. Тому це має давати надію, що ми зможемо повернути ті пам
Про досвід співпраці із залучення грантових коштів
Євросоюзу для реалізації проєктів з реставрації об’єктів культурної спадщини
поспілкувались за участю міського голови Луцька Ігоря Поліщука в Окольному
замку, новому музейному просторі в ансамблі Державного історико-культурного
заповідника. Реставрація Окольного замку відбулась за грантові кошти Євросоюзу
й співфінансування з міського бюджету м. Луцьк. Комітет був приємно подивований
як інтерактивними практиками музейного простору, так і масштабом виконаних робіт. У межах проєкту
було розчищено 700 м² підземель, відреставровано 2 300 м²
фасадів.

Робота парламентарів на Волині продовжиться 13
липня. З усіма матеріалами виїзного засідання можна ознайомитись за посиланням.

Захід відбувається за організаційної підтримки Програми USAID РАДА: наступне покоління, яка фінансується Агентством США з міжнародного
розвитку та впроваджується ГО «Інтерньюз-Україна».