8 липня відбувся експертний круглий стіл в
Укрінформі на тему: «Пам’ять про українських військовополонених та зниклих
безвісти. Військові ритуали». У заході взяли
участь народні депутати України, представники Українського інституту
національної пам’яті, Апарату Верховної Ради України, міністерств, музеїв, ветеранської
спільноти ЗСУ, істориків та ін.

На початку
обговорення голова Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита
Потураєв висловив сподівання, що завдяки експертним обговоренням вдасться
створити потужну платформу національної пам’яті про трагічні події
російсько-української війни, «щоб це було не на рік і не на два, а на багато
поколінь вперед».Також парламентар
повідомив, що, зокрема щодо Оленівки, надіслано, запити до військових керівних
підрозділів і правоохоронних органів. Вже є звернення до Міністерства культури
та інформаційної політики України з пропозицією цьогоріч у координації з
Кабінетом Міністрів України провести пам’ятні заходи із вшанування трагедії в
Оленівці. Нагадаємо, терористичний акт проти українських військовополонених був
здійснений російськими окупаційними військами у ніч з 28 на 29 липня 2022 року
в селищі Молодіжному Оленівської селищної ради Донецької області. Одним із
ключових питань круглого столу стала ідея створення на державному рівні
символьної бази з вшанування військовополонених і зниклих безвісти. Про таку законодавчу
ініціативу розповів представник ветеранської спільноти ЗСУ Юрій Гудименко.

За його словами, символом міг би стати спеціально
розроблений і затверджений Урядом прапор, який здійматимуть на держустановах
поруч із державним прапором.Юрій Гудименко, як один з ініціаторів проєкту Закону
України про використання прапору про пам’ять військовополонених і зниклих
безвісти під час ведення бойових дій, вважає, що тема військовополонених чи не єдина тема, яка
залишиться актуальною і після війни.


«Коли ми говоримо про військовополонених і зниклих
безвісти, ми зачіпаємо, мабуть, єдину історію під час воєн, яка триватиме після
війни. Коли війна рано чи пізно закінчиться, і люди перестануть гинути — тільки
військовополонені і зниклі безвісти продовжать бути такими, і це може тривати
десятиріччями після війни. Це, наприклад, актуально для США після в’єтнамської
війни, де чимало зниклих безвісти, їхній статус не може бути змінено, а в їхніх
родинах може жевріти хоч трохи надії. І тому над Білим домом поруч з
американським державним прапором постійно піднято чорний прапор, на якому
зображено людину за колючим дротом і з написом, що військовополонених і зниклих
безвісти ніколи не буде забуто», — зазначив військовослужбовець.

Він пояснює потребу вшанування військовополонених і
зниклих безвісти на державному рівні дисбалансом між такою потребою у
суспільстві і неможливістю держави широко комунікувати цю тему в публічній
площині.

Також Юрій Гудименко запропонував винести на
громадське обговорення дизайн прапора пам’яті військовополонених і зниклих
безвісти та затвердити його на рівні спеціально створеної урядової комісії.

Голова парламентського комітету Микита Потураєв сказав,
що загалом Комітет готовий підтримати ідею внесення такого законопроєкту.
«Для України важливий кожен військовополонений. Кожен, хто зник безвісти. Пам'ятаємо про всіх... Повернемо!» — написала перша заступниця
голови Комітету Ірина Констанкевич.
Круглі столи щодо
меморіалізації пам’яті російсько-української війни організовані Українським
інститутом національної пам’яті за підтримки Комітету Верховної Ради України з
питань гуманітарної та інформаційної політики. За словами голови УІНП Антона Дробовича, уже є перші практичні
результати цих дискусій і найближчим часом будуть опубліковані головні принципи
меморіалізації війни.