З 29 червня по 3 липня
2024 року в Бухаресті проходила 31-а Щорічна сесія Парламентської Асамблеї
ОБСЄ.

Українська
парламентська делегація взяла участь у заходах в наступному складі: Керівник
делегації Микита Потураєв, заступник Керівника делегації Артур Герасимов, члени
Постійної делегації Павло Фролов та Ярослав Юрчишин, заступники членів
Постійної делегації Сергій Алєксєєв, Ірина Геращенко, Артем Дубнов, Сергій
Євтушок та Наталія Піпа.

Програмою 31-ї
Щорічної сесії ПА ОБСЄ було передбачено три пленарні сесії, засідання
Постійного комітету, загальних комітетів Асамблеї та спеціальних комітетів ПА
ОБСЄ з питань міграції, боротьби з тероризмом та «Парламентської групи підтримки
Україні», а також різноманітні супутні заходи присвячені розгляду питань безпеки,
захисту прав людини, питань економіки та навколишнього середовища в
державах-членах ОБСЄ та щорічний робочий обід з гендерних питань.

Головною темою усіх
засідань та виступів під час сесії була збройна агресія російської федерації
проти України. Іншими важливими питаннями Сесії стали нові безпекові виклики
для регіону, такі як штучний інтелект, безпекова ситуація на Кавказі та на
Близькому Сході, протидія дезінформації та пропаганді, боротьба з
антисемітизмом та ісламофобією, зміна клімату та дефіцит води, протидія
розповсюдженню фентанілу та інших синтетичних опіоїдів, боротьба з корупцією, міграція,
протидія торгівлі людьми та охорона навколишнього середовища в умовах збройних
конфліктів.

У перший пленарний
день 31-ї Щорічної сесії Парламентської Асамблеї ОБСЄ до тексту Декларації було
включено українську резолюцію «Безпека та геополітичні виклики в регіоні ОБСЄ:
десять років збройної агресії російської федерації проти України», представлену
Віце-президентом ПА ОБСЄ, Керівником української парламентської делегації
Микитою Потураєвим. Резолюція містить багато положень, присвячених реагуванню на
геополітичні виклики спричинені збройною агресією рф проти України, зокрема
заклик до головування ОБСЄ щодо більш рішучої позиції стосовно виключення росії
з ОБСЄ через її незаконну, нічим не спровоковану і не виправдану агресивну
війну.
1 липня за ініціативи члена Постійної
делегації Павла Фролова та підтримки парламентських делегацій України, Румунії
та Норвегії відбувся круглий стіл, присвячений українським
внутрішньо-переміщеним особам та біженцям, в якому взяла участь Президент ПА
ОБСЄ Пія Каума.

2 липня Віце-президент
ПА ОБСЄ, Керівник української парламентської делегації Микита Потураєв виступив
на круглому столі за ініціативи німецької парламентської делегації, присвячений
протидії кампаніям росії з дезінформації.

Протягом п’яти днів
засідань сесії члени української парламентської делегації брали участь в
дебатах в загальних комітетах та під час пленарних засідань, а також
представляли поправки до запропонованих резолюцій, спрямованих на протидію
російській збройній агресії політико-дипломатичними засобами.

3 липня під час
пленарного засідання Асамблеї було обрано вищих посадових осіб та схвалено Бухарестську
декларацію. Президентом ПА ОБСЄ було переобрано Пію Кауму (Фінляндія) та на
вакантні посади віце-президентів ПА ОБСЄ обрано Річарда Хадсона (США), Луіша
Грацу (Португалія) та Гудрун Кюглер (Австрія).
До тексту
Бухарестської декларації увійшли також резолюції загальних комітетів та
наступні додаткові резолюції:
Подолання різноманітних
наслідків зміни клімату та дефіциту води в Центрально-Азіатському регіоні
шляхом посилення регіонального співробітництва та парламентського діалогу,

Протидія розповсюдженню
наркотиків, зокрема фентанілу та інших синтетичних опіоїдів та злочинним
організаціям, залученим до їх торгівлі,

Засудження
використання сексуального насильства як зброї в зонах конфлікту,

Штучний інтелект і
боротьба з тероризмом,
Погляди молоді на
майбутнє міжнародних відносин: мультилатералізм та сталий розвиток,
Побудова комплексної
європейської архітектури безпеки проти агресії,
Погіршення ситуації з
правами людини в Придністровському регіоні Республіки Молдова,
Протидія лихам
антисемітизму в регіоні ОБСЄ,
Тенденції в сучасній
журналістиці та гендерні виклики,
Запобігання
використанню корупції як інструменту зовнішньої політики,
Посилення підтримки
України,
Зміцнення безпечних і
регулярних каналів міграції,
Посилення дій із
запобігання торгівлі людьми та захист жертв для запобігання повторній торгівлі,
Роль громадянського
суспільства у розвитку демократичних та інклюзивних суспільств,
Охорона навколишнього
середовища в міжнародних збройних конфліктах.