Після успішного «українського дня»
у середу, 27 червня парламентарії Асамблеї прийняли ще одну резолюцію на підтримку
України.
За словами Керівниці української парламентської
делегації Марії Мезенцевої-Федоренко, за статистикою ООН, 14,6 млн українців
наступного року потребуватимуть
гуманітарної допомоги. А це майже 40% від всього довоєнного населення України.

«Наслідки як внутрішнього, так і
зовнішнього переміщення осіб потребують довготривалих політичних рішень на
підтримку вимушених переселенців», —
зауважила парламентарка.
Зі свого боку, членкиня української
делегації Євгенія Кравчук навела останні цифри щодо переміщених українців. Від
початку повномасштабного вторгнення рф понад 5,9 мільйона громадян України знайшли
притулок у Європі, а понад 500 000 переїхали за межі Європи. В Україні також
налічується близько 5 мільйонів внутрішньо переміщених осіб.

Народна депутатка Лариса Білозір під час дебатів зауважила, що Європа
продемонструвала безпрецедентну солідарність, відкривши свої кордони та серця
для українських біженців: «4 березня 2022 року, негайно після початку
повномасштабного вторгнення, ЄС активував Директиву про тимчасовий захист,
надаючи українцям доступ до медичного обслуговування, соціального захисту та
права на працю.

Сьогодні маємо ще одну чудову
новину: Рада ЄС продовжила тимчасовий захист українців до 4 березня 2026 року.
Це свідчить про непохитну підтримку та солідарність Європи з українським
народом! Це не просто акт допомоги – це
акт людяності. Європа продемонструвала світові приклад того, як цивілізовані
країни мають реагувати на подібні трагедії».
Резолюція ПАРЄ «Терміновий заклик до Європи та її партнерів: передбачити
негайні та довгострокові політичні рішення для підтримки переміщених осіб з
України», серед іншого:
закликає до посилення політичної
підтримки та надання необхідного фінансування для реалізації політики
внутрішнього переміщення в Україні;

підтримує продовження дії Директиви
ЄС про тимчасовий захист для українців та пошук довгострокових рішень для
проживання переміщених осіб;

підтверджує право осіб під
тимчасовим захистом подавати заяву на отримання притулку та пропонується
надання постійного проживання після трьох років перебування.

Асамблея, зокрема, зазначає, що
повернення переміщених осіб до своїх домівок може потребувати років підготовки,
яку слід розпочинати вже зараз. Повернення, безумовно, передбачатиме надання
фінансової допомоги на облаштування, а також має бути вирішене питання про
виплату допомоги на облаштування та реінтеграцію протягом певного періоду.
Окремо відзначено програми Банку Розвитку Ради Європи, який зможе надати гранти
для термінового реагування і довготривалих програм допомоги як для ВПО, так і
для тимчасово переміщених українців закордон.

Асамблея також підкреслює
важливість створення можливостей для переміщених осіб в Україні зберігати і
розвивати свою культурну спадщину.

«Як члени Комітету міграції,
біженців та тимчасово переміщених осіб, ми з Олексієм (ред.— Олексій Гончаренко,
член української делегації, Голова Комітету) вітаємо прийняття резолюції.
Українське головування в цьому Комітеті дуже важливе», — наголосила Марія
Мезенцева-Федоренко.

Окрім того, Комітет ПАРЄ з питань
рівності та недискримінації, де головує Керівниця української делегації Марія
Мезенцева-Федоренко, обрав Євгенію Кравчук доповідачем майбутньої резолюції
«Викорінення ґендерних стереотипів у медіа».
«Актуальна для сучасного
суспільства тема — ґендерні стереотипи та ролі, що глибоко вкоренилися в медіа
та соціальних мережах, породжують мову ворожнечі та гендерну дискримінацію. А це, у свою чергу, перешкоджає прогресу в
досягненні ґендерної рівності в цілому.

Це безпосередньо впливає і на рівну
участь чоловіків і жінок у політичному та інших сферах суспільного життя. Будемо
працювати над усунення правових прогалин у цій сфері», — зазначила
парламентарка.

Також Євгенія Кравчук та Юрій Камельчук увійшли до
підкомітету із захисту нацменшин Комітету з питань рівності та недискримінації.

«Це дуже важливо, адже Комітет має
в процесі підготовки резолюцію «Становище нацменшин в Україні», репортером по
якій визначено нашого колегу з Мальти», — зауважила Голова Комітету Марія
Мезенцева-Федоренко.
Вона також нагадала, що це був
сьомий пункт списку вимог для отримання статусу кандидата України в
Європейському Союзі, і Верховна Рада України проголосувала три законопроєкти,
які отримали позитивну оцінку Венеційської
комісії.

У четвер українська делегація провела
важливий сайт-івент щодо запуску парламентського майданчика, що обʼєднає парламентарів
46 країн-членів Ради Європи, а також представників країн-спостерігачів навколо
питань усіх українських дітей. Участь у заході взяли президент ПАРЄ
Теодорус Руссопулос, новообраний Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе,
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець, парламентарії.Мережа є частиною продовження резолюції ПАРЄ 2529 (2024) з цього питання,
ухваленої в січні 2024 року на основі доповіді членкині української делегації,
Віцепрезидентки ПАРЄ Олени Хоменко (Україна, ЄК/ДА), повідомляє сайт ПАРЄ.

«ЇЇ завдання полягатиме в тому, щоб дозволити Асамблеї продовжувати свою роль
посередника в підтримці української влади та різних міжнародних організацій у
визначенні найшвидших засобів ідентифікації та сприяння ефективному пошуку
депортованих дітей. Мережа також слугуватиме платформою обміну для сприяння
захисту прав дітей-переміщених осіб та дітей-біженців», – сказав Саймон Мутквін
(Бельгія, SOC), голова Комітету з соціальних питань, охорони здоров’я та
сталого розвитку, який модерував цей захід.
Уповноважений Верховної Ради
України з прав людини Дмитро Лубінець привітав створення Мережі, наголосивши,
що «майже 20 тисяч дітей були депортовані або примусово переміщені росіянами»,
і закликав національні парламенти «продовжувати підтримувати Україну, в тому
числі шляхом залучення винних до відповідальності та шляхом підтримки
реінтеграції та реабілітації дітей».

Учасникам було продемонстровано
відео зі свідчень трьох молодих українців, які були переміщені чи депортовані
та змогли повернутися в Україну. «Ми повинні максимально сприяти реінтеграції
дітей, які повертаються в Україну, пропонуючи їм усі можливості», – наголосила
доповідач ПАРЄ Олена Хоменко.

Мережа проведе своє перше засідання
під час осінньої сесії ПАРЄ 2024 року (30 вересня – 4 жовтня).