За ініціативою голови підкомітету з питань
газової, газотранспортної галузі та політики газопостачання Андрія Жупанина
Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг провів 14 березня
2024р. круглий стіл на тему: «Другий рік заборони експорту природного газу з
України: наслідки та перспективи».

У засіданні взяли участь народні депутати
України - члени Комітету, представники Офісу Президента, Міністерства
енергетики України, Енергетичної митниці Держмитслужби, Асоціації
газовидобувних компаній України, Укртрансгазу, Української енергетичної біржі,
а також представники Секретаріату Енергетичного Співтовариства, посольства
Великої Британії і Сполучених Штатів Америки.

З вітальним словом звернувся Андрій
Жупанин, зазначивши у своєму виступі, що заборона на експорт природного газу
була встановлена з початком повномасштабного вторгнення і за два роки її дії не
було дискусій щодо доцільності такого рішення. Заборона експорту вплинула, у
тому числі, на виробництво біометану, оскільки із прийняттям відповідного
Закону він був прирівняний до природного газу. Наразі запустилися два заводи по
виробництву біометану, і Україна має велику проблему із його експортом.

До учасників круглого столу звернувся
директор Секретаріату Енергетичного Співтовариства Артур Лорковський. Під час
свого виступу він зазначив, що заборона експорту негативно впливає на безпеку
постачання в країнах Енергетичного Співтовариства, оскільки перешкоджає
виробникам газу продавати свої обсяги за межі України. Після повномасштабного
вторгнення промисловий попит різко впав, залишивши місцевих виробників з
надлишковими обсягами природного газу, який вони могли б запропонувати за
кордоном, особливо в Молдову, яка прагне диверсифікувати постачання з росії.
На думку Секретаріату, заборона на експорт
має бути переглянута з урахуванням викликів широкомасштабної агресії рф. У
перехідний період Україна повинна розглянути скасування заборони на експорт
природнього газу, видобутий приватними виробниками, який перевищує необхідні
обсяги для споживачів ПСО, з поступовим звуженням обсягу та термінів дії ПСО.
Заборона на експорт, по своїй суті, порушує принципи Енергетичного
Співтовариства. Резюмуючи, Артур Лорковський підкреслив, що пріоритетом є
розробка Дорожньої карти скасування заборони на експорт.

Голова Комітету Андрій Герус у своєму виступі
звернув увагу на те, що заборона експорту сприяє вирішенню питання енергетичної
безпеки в часи повномасштабного вторгнення. Однак зараз, враховуючи ситуацію на
ринку природного газу, питання заборони експорту можна переглянути.
Андрій Герус також означив позитивні
наслідки зняття заборони, зокрема, це додаткові надходження до бюджету за
рахунок сплати ренти, збільшення доходів ОГТСУ за рахунок послуги
транспортування природного газу.
Члени Комітету Вікторія Гриб та Олексій
Кучеренко наголосили на необхідності зняття заборони на експорт природного
газу. Вони також звернули увагу, що така заборона створює невигідні умови для
інвесторів та приватних компаній.
Заступник начальника Енергетичної митниці
Микола Сергієнко доповів про обсяги експорту природного газу у 2018-2021 роках,
зазначивши, що, починаючи з 2018 року, експорт природного газу постійно
збільшувався. Так, якщо за результатами 2019 року його обсяг становив всього 15
029 тис. куб. метрів, то вже на кінець 2021 року загальний експорт досяг 151
800,94 тис. куб. метрів. Відповідно зросли і вартісні показники з 3 302,95 дол.
США до 47 043 040,9 дол. США відповідно. Також значно розширилась географія
експорту та кількість експортерів природного газу. В 2021 році участь в
експортних операціях брали 14 вітчизняних компаній, які здійснювали поставки до
5 країн Європи, серед яких найбільшим імпортером була Угорщина, до якої було
поставлено 115 091,014 тис. куб. метрів газу. А отже є перспектива в цьому
напрямку.

Виконавчий директор Асоціації
газовидобувних компаній України Артем Петренко зазначив, що у 2023 році Україна
збільшила видобуток газу до 18.7 млрд кубометрів, якщо порівнювати з першим
роком повномасштабної війни. За рік було закладено 150 нових свердловин, що є
рекордом в секторі за останні шість років. З кінця квітня 2023-го Нафтогаз
викупив на Українській енергетичній біржі понад 1.1 млрд кубометрів газу, що
дозволило приватним компаніям продовжувати діяльність, інвестувати в нове
буріння та капремонти, а також планувати майбутні проєкти. Петренко наголосив
на важливості обговорення питання експорту, пошуку шляхів і можливостей,
аналізу даних для обрання найбільш прийнятного для всіх рішення.
Директорка юридичного департаменту
Української енергетичної біржі Вікторія Дудченко виступила із доповіддю щодо
порівняння цін на українському та європейському оптових ринках природного газу
за 2021-2023 роки. Вона виділила 3 ключові фактори від яких залежить ціна на
газ: попит та пропозиція, зміни в експорті/імпорті та політичні фактори,
зазначивши, що всі ці фактори вплинули на ціни на природний газ як всередині
України, так і на європейському ринку в період 2021-2023 років. На сьогодні
важко говорити, що більше вплинуло на динаміку цін всередині України, оскільки
цей період пов’язаний, насамперед, із військовою агресією росії і, як наслідок,
із зниженням майже на 30% попиту на природний газ, забороною експорту і низькою
активністю учасників ринку в цілому. Так само, як ринок України реагував і
реагує на всі зазначені чинники, так і на європейському ринку ціни блакитного
палива реагували і на військову агресію росії, і війну на Близькому Сході, і на
руйнування газопроводу між Фінляндією та Естонією та інше. Ціни на природний
газ на українському ринку дещо нижчі за ціни на природний газ на європейському
ринку, в середньому на 10%, за винятком окремих періодів, але це скоріше
виняток, ніж практика. Загалом можна впевнено говорити, що наразі цінові
індикативи на природний газ на українському ринку зазнають коливань, слідуючи
тенденціям європейських хабів.

Директор енергетичних та інфраструктурних
програм Українського центру економічних та політичних досліджень ім.
О.Разумкова Володимир Омельченко зазначив, що зняття заборони на експорт газу сприятиме
інвестиціям у газовидобуток, інтеграції
із ENTSO-G та підвищенню рівня енергетичної безпеки України. Головними умовами
для розвитку експортного потенціалу є: покладання на оператора ГТС функцій із
забезпечення технічної інтеграції із ENTSO-G та контролю за ресурсною
стабільністю на ринку, market coupling із газовим ринком ЄС, наявність
мінімально необхідних запасів у ПСГ та ресурсу для виконання функцій ПСО.

Представники АТ «Укртрансгаз» надали
інформацію щодо обсягів зберігання у газосховищах природного газу, закачаного
українськими газовидобувними компаніями, станом на 1 березня 2020-2024 років.

Віце-президент Energy Club Максим Немчинов
надав висновки експертів щодо заборони експорту природного газу. Він зазначив,
що експорт газу треба дозволити, але з певними обмеженнями. Наголошено на
необхідності зняття обмеження щодо торгівлі імпортним газом та наданні НАК
«Нафтогаз України» дозволу купувати імпортний газ у наших підземних сховищах, а
також запровадженні Gas Release Program, яка дозволяє АТ «Укргазвидобування»
виставляти певні обсяги газу власного видобутку на відкриті біржові торги, а
також демонополізувати ринок. Також було акцентовано увагу на потребі розвивати
і будувати ліквідний ринок природного газу в Україні на основі біржових торгів
та мати баланс газу.
Директор Департаменту із регулювання
відносин у нафтогазовій сфері НКРЕКП Олександр Косянчук зазначив, що ринок
природного газу є інтегрованим в європейський, а європейське законодавство
імплементоване в наше національне законодавство. Заборона експорту - об'єктивна
перепона до інтеграції ринків. За його словами, НКРЕКП завжди виступає за
ринкові механізми. Заборона експорту природного газу не є ринковим механізмом,
тому НКРЕКП виступає за поступову відміну експорту з урахуванням енергетичної
безпеки.

Генеральний директор Директорату з питань
економічної політики Офісу Президента Микола Брусенко виступив з пропозицією
надати інформаційно-аналітичні матеріали з детальним аналізом та аргументами
для відкриття ринку експорту природного газу.
Підсумовуючи, Андрій Жупанин зазначив: «Ми
фіксуємо падіння видобутку природного газу приватними компаніями, воно має свій
ефект, насамперед, зменшення робіт, зменшення капітальних вкладень, інвестицій,
зменшення податків, можливо, зменшення кількості робочих місць. Причинами
падіння видобутку, зокрема, є війна, велике падіння попиту на природний газ з
боку промисловості України, неможливість знайти цей попит за кордоном, тому що
є заборона на експорт газу за кордон. В цих умовах приватні видобувники
підлаштовують видобуток під споживання українською промисловістю. За наявності
надлишкового ресурсу постає питання, куди його продавати. Ми відхилилися від
загального курсу по лібералізації ринку, і представники Енергетичного
Співтовариства бачать в цьому порушення правил регуляції, торгові бар'єри, які
встановлює Україна. Нам потрібно рухатися до відкриття та дозволу експорту
природного газу. Основне питання, яким чином».
За результатами проведеного обговорення
будуть сформовані рекомендації для Уряду, Офісу Президента та РНБО.