Всесвітній День водно-болотних угідь
(World Wetlands Day) визнаний важливим міжнародним днем Організації Об’єднаних
Націй, який відзначається у всьому світі щороку 2 лютого. Цей день присвячений
річниці підписання Конвенції про водно-болотні угіддя міжнародного значення
(Рамсарська конвенція) 2 лютого 1971 року і націлений на підвищення обізнаності
громадськості про цінності та переваги водно-болотних угідь для збереження
природи і добробуту людей, сталого використання та екосистемних послуг, роль
болотистих територій для пом’якшення впливу зміни клімату, а також з метою
сприяння збереженню та розумному використанню водно-болотних угідь загалом.

Загальновідомо те, що займаючи близько 6%
поверхні суші водно-болотні угіддя поглинають більше вуглекислого газу, ніж
ліси, а вода у болотах буває чистішою, ніж в озерах, адже оновлення води саме в
болотах відбувається кожні 5 років, в той час як в озерах – в середньому
впродовж 17 років.

Отже, водно-болотні угіддя допомагають
підтримувати життя, можуть забезпечувати чистою водою, є середовищем існування
для дикої природи, включаючи мігруючі та зникаючі види, а також є джерелом
цінних видів лікарських рослин, ягід та іншими засобами до існування для людей
у всьому світі. І те, як утворюються і трансформуються водно-болотні угіддя, є
важливим показником, що дає підстави визнати водно-болотні угіддя основним
середовищем існування, яке зробило можливим життя на планеті Земля.
За інформацією Міндовкілля в Україні 50
водно-болотних угідь міжнародного значення, площа яких сягає 930 тисяч
гектарів. Найбільше боліт в Україні на Поліссі, де заболоченість досягає понад
7% території, менше – в Лісостепу, ще менше – в Степу і гірських районах. Разом
з тим, розповсюдження водно-болотних угідь в Україні є надзвичайно широким, як
і наша країна, – це і морські затоки, і торфовища, і витоки річок на вершинах
гір, і глибин печер, наповнених водою. Це різноманітні за характером живлення,
формою поверхні і переважаючим складом рослинності болота, які поділяються на
низинні (евтрофні), верхові (оліготрофні) і перехідні (мезотрофні).

Люди перших націй піклувалися про
водно-болотні угіддя десятки тисяч років, визначивши їх велике значення для
культури, добробуту й історії народів. Дикість і важкодоступність болотних
угідь використовували українські борці за незалежність: як у минулому столітті,
так із початком російського вторгнення в Україну. Закликаємо зберігати та
охороняти водно-болотні угіддя, наближаючи крок за кроком перемогу України над
окупантами!