На засіданні
Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та
медичного страхування 20 листопада 2023 року було розглянуто проект Закону про
внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення спроможності наглядових
рад закладів охорони здоров’я та продовження спрощеного періоду реорганізації в
державні некомерційні підприємства (реєстр. № 10094), поданий народною
депутаткою України Дмитрієвою О.О. й іншими народними депутатами України.

Комітет
визначено головним з попередньої підготовки цього законопроекту до розгляду
Верховною Радою України.

Законопроектом
пропонується внести зміни до статті 24 Основ законодавства України про охорону
здоров’я, якими надати можливість державним і комунальним закладам охорони здоров’я
включати до складу наглядових рад іноземців або осіб без громадянства (крім
громадян рф та білорусі), а також продовжити до 31 грудня 2024 року пільговий
період для реорганізації державних закладів охорони здоров’я в державні
некомерційні підприємства.

17 листопада
2023 року законопроект № 10094 був розглянутий підкомітетами з питань охорони
здоров’я та з питань адаптації законодавства України до положень права
Європейського Союзу (acquis ЄС), виконання міжнародних правових зобов’язань
України у сфері європейської інтеграції Комітету.

Підкомітет з
питань охорони здоров’я рекомендував Комітету підтримати законопроект та за
результатами розгляду в першому читанні рекомендувати Верховній Раді прийняти
його за основу з урахуванням необхідності внесення змін до інших структурних
частин законів та/або інших законодавчих актів, що не були предметом розгляду в
першому читанні, відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної
Ради України, та при підготовці законопроекту до другого читання спільно з МОЗ
усунути зауваження щодо наглядових рад, а також доповнити законопроект
відповідними положеннями та поширити норми, якими передбачено спрощену
процедуру передачі нерухомого майна, звільнення від виконання кредиторських
зобов’язань, необхідності отримання згоди на зміну боржника у боргових
зобов’язаннях, проведення обов’язкової оцінки майна тощо при реорганізації, на
державні й комунальні установи соціальної та гуманітарної сфери, які надають
послуги, зокрема, із реабілітації.

За висновком
євроінтеграційного підкомітету, положення законопроекту щодо наглядових рад
суперечать цілям Угоди про асоціацію та міжнародно-правовим зобов’язанням
України у сфері євроінтеграції в частині встановлення обмежень для іноземців
або осіб без громадянства для входження до складу наглядової ради державного чи
комунального закладу охорони здоров’я та потребують доопрацювання.

Обговоривши
законопроект №10094 і висновки підкомітетів, Комітет ухвалив рішення
рекомендувати Верховній Раді України прийняти його за результатами розгляду в
першому читанні за основу та при підготовці його до другого читання спільно з
Міністерством охорони здоров’я України усунити зауваження щодо наглядових рад,
а також доповнити законопроект відповідними положеннями та поширити норми, якими
передбачено спрощену процедуру передачі нерухомого майна, звільнення від
виконання кредиторських зобов’язань, необхідності отримання згоди на зміну
боржника в боргових зобов’язаннях, проведення обов’язкової оцінки майна тощо
при реорганізації, на державні і комунальні установи соціальної й гуманітарної
сфери, які надають послуги також і з реабілітації.


На засіданні
також був розглянутий проект Закону про внесення змін до Кримінального кодексу
України щодо захисту медичних працівників, працівників системи екстреної
медичної допомоги й аптечних закладів, фахівців з реабілітації, рятувальників
від протиправного посягання на життя та здоров’я під час виконання службових
обов’язків р. № 10221, поданий народним депутатом України Радуцьким М.Б. й іншими
народними депутатами України.
Метою цього
законопроекту є створення додаткових гарантій захисту медичних працівників,
працівників системи екстреної медичної допомоги та аптечних закладів, фахівців
з реабілітації, рятувальників від протиправного посягання на життя та здоров’я
під час ними виконання службових обов’язків.

Для цього
законопроектом пропонується доповнити Кримінальний кодекс України двома новими
статтями 3501 та 3502, якими передбачити кримінальну відповідальність за
злочини, вчинені проти медичних працівників, працівників системи екстреної
медичної допомоги та аптечних закладів, фахівців з реабілітації, а також
рятувальників під час виконання ними службових обов’язків, зокрема за: погрозу
вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна; умисне заподіяння
побоїв, легкого, середньої тяжкості або тяжкого тілесного ушкодження;
вбивство або замах на вбивство; захоплення або тримання як заручника.
Головним з
підготовки законопроекту р. № 10221 до розгляду Верховною Радою визначено Комітет
з питань правоохоронної діяльності.

Представляючи на
засіданні Комітету цей законопроект як автор законодавчої ініціативи, Голова
Комітету, народний депутат України Михайло Радуцький зазначив, що загалом по
країні правоохоронці щороку фіксують більше сотні кримінальних проваджень за
фактом нападів на медиків. І наголосив, що реальна кількість таких злочинів
може бути більшою, адже значна кількість постраждалих не звертаються до
поліції, тому, що іноді найбільше покарання, на яке можуть очікувати такі нападники
— це штраф 17 тис. грн за хуліганство.

Михайло
Радуцький підкреслив, що на сьогодні Кримінальним кодексом України вже
передбачено жорстке покарання для тих, хто посягає на життя та здоров’я
правоохоронців і журналістів при виконанні ними своїх професійних обов’язків,
проте для медиків чи рятувальників, щодо яких також мають місце такі
протиправні дії, адекватного покарання досі не передбачено. Він також висловив
впевненість, що прийняття цього закону дозволить захистити тих, хто
щоденно рятує життя та здоров’я людей.

Представники
Апарату РНБО, Міністерства охорони здоров’я України та Міністерства внутрішніх
справ України висловилися на підтримку законопроекту.

Представники
Офісу Уповноваженого з прав людини та Національної поліції України висловили певні
зауваження до нього, які можуть бути враховані при підготовці законопроекту до
другого читання головним Комітетом.

За результатами
обговорення законопроекту № 10221, Комітет ухвалив рішення підтримати його та
запропонувати головному Комітету рекомендувати Верховній Раді України за результатами
розгляду законопроекту в першому читанні прийняти його за основу.


Також Комітет
розглянув та підтримав опрацьовані за дорученням Голови Верховної Ради України
та попередньо узгоджені з Офісом Президента України й Міністерством охорони
здоров’я України пропозиції до проекту Плану законопроектної роботи Верховної
Ради України на 2024 рік.
Комітетом
пропонується включити до проекту Плану законопроектної роботи Верховної Ради
України на 2024 рік 12 важливих законопроектів із нагальних питань охорони
здоров’я, зокрема євроінтеграційний проект Закону про медичні вироби та
законопроекти про біологічну безпеку та біологічний захист, про оцінку потреб і
порядок їх забезпечення для осіб з обмеженням функціонування та реформування
медико-соціальної експертизи в Україні, про внесення змін до деяких законів
України щодо удосконалення регулювання обігу дієтичних добавок та інші.

Народні
депутати-члени Комітету підтримали напрацьовані пропозиції до проекту Плану
законопроектної роботи парламенту на 2024 рік.

У різному Голова
Комітету Михайло Радуцький порушив питання необхідності прискорення розробки
законопроекту, спрямованого на врегулювання обігу спеціальних харчових
продуктів, біологічно активних добавок й інших харчових добавок.

Законопроект
щодо врегулювання цих питань Кабінет Міністрів України повинен був розробити та
внести до Верховної Ради України в поточному році, оскільки він передбачений
Планом законопроектної роботи Верховної Ради України на 2023 рік.

Голова Комітету
наголосив, що наразі споживачі часто стикаються з тим, що під виглядом БАДів їм
реалізують товари, які в своєму складі містять лікарські речовини в дозах, які
набагато перевищують їх терапевтичну дозу, оскільки недобросовісні виробники
обходять процедуру реєстрації ліків, і реалізують під виглядом БАДів фактично
лікарські засоби.

Також він
зазначив, що під виглядом БАДів, через відсутність їх державної реєстрації,
іноді можуть продавати невідомі речовини, вплив яких на людину ніким не
перевірявся, і ця ситуація обумовлена відсутністю відповідних повноважень для
контролю цього в Держлікслужби та недостатнім контролем із боку
Держпродспоживслужби.
Члени Комітету
погодилися з пропозицією Голови Комітету рекомендувати Міністерству охорони
здоров’я України прискорити роботу над законопроектом щодо регулювання обігу
спеціальних харчових продуктів, біологічно активних добавок й інших
харчових добавок із метою його якнайшвидшого внесення на розгляд Парламенту
та залучити до його напрацювання народних депутатів-членів Комітету (за
бажанням).