Насамперед Голова
Верховної Ради України Руслан Стефанчук привітав колектив Дослідницької служби
українського Парламенту з річницею створення.

«Ми поставили амбітне
завдання, як із традиційного наукового інституту законодавства зробити службу,
яка би була прикладною парламентською службою та могла вирішувати конкретні,
покладені на неї, завдання», — зауважив Руслан Стефанчук, додавши, що створення
Дослідницької служби, з одного боку, стало результатом вивчення кращого
зарубіжного досвіду, а з іншого — урахуванням національних парламентських
традицій.

Він акцентував, що вже
понад рік Україна має статус кандидата на вступ до Європейського Союзу — і за
цей час Парламент України продемонстрував, що може бути справжньою рушійною
силою, коли питання стосується адаптації законодавства до європейського права.

«Але будь-яке ухвалення
рішень, будь-яке законодавче рішення має безперечно базуватися на аналізі відповідних
норм і фаховій експертизі запропонованих проектів, актів», — зазначив Руслан
Стефанчук, акцентувавши, що у зв'язку із цим, на Дослідницьку службу покладено
насамперед завдання щодо науково-дослідницького та інформативно-аналітичного
забезпечення діяльності Парламенту.
Водночас він привітав уже
досягнутий процес Дослідницької служби у напрямі міжнародної взаємодії,
додавши, що під час кожного візиту до іноземних партнерів чує про повну
готовність надавати Україні експертну допомогу, зокрема, із питань становлення
Дослідницької служби.

«Цього року очікуємо на
відкриття перемовин про вступ до ЄС. Нам треба чітко зрозуміти, як Дослідницьку
службу зробити однією з найкращих парламентських дослідницьких служб у світі. І
я хочу подякувати вам за те, що ви вже зробили. Дуже сподіваюся, що вам
вдасться зробити ще більше», — наголосив Голова Верховної Ради України.

Очільниця Дослідницької
служби Леся Ваолевська відзвітувала, що за рік існування Служба підготувала та
надала замовникам 685 інформаційно-аналітичних матеріалів, основна частина яких
присвячена інтеграції України до ЄС.
«Під час планування нашої
діяльності ми враховували пропозиції парламентаріїв, зокрема, при підготовці
концепції розвитку законодавства. Створено каталог інформаційно-аналітичних матеріалів,
який розміщено на сайті, підготовлено календар-планнер заходів Верховної Ради
України на 24 рік з інформацією про відповідний захід і гіперпосиланням на
відповідну норму закону», — повідомила Леся Ваолевська.

Також Дослідницька служба
взяла участь у 25-ти робочих групах і підгрупах та в 32 експертних обговореннях
щодо актуальних питань законотворчої діяльності, проведено професійне навчання
1113 особам.
Участь у заході взяли
також голови комітетів Верховної Ради України. Вони висловили пропозиції щодо
подальшого розвитку Дослідницької служби Верховної Ради України, зокрема, щодо
запровадження єдиного глосарію термінів законодавства, необхідності посилити
фінансовий напрямок роботи Дослідницької служби з метою покращення бюджетного
процесу, посилити діяльність в аналізі впливу прийнятих законів не лише у
фінансово-бюджетній, а й у інших сферах, а також підключення до міжнародних баз
даних з тим, щоб вивчати найбільш провідні тенденції у різних сферах
життєдіяльності країни.