15 червня 2023 року відбувся круглий стіл
на тему «Декомунізація обліку архівних документів»,
під час якого голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов презентував нову схему поділу архівних
фондів і загальних вимог до ведення облікових документів.

До круглого столу долучився голова Комітету
Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита
Потураєв. Також у дискусії взяли участь керівники державних архівів, науковці, представники
наукових інституцій та громадських організацій.
Під час заходу Голова Державної архівної
служби України Анатолій Хромов розповів, що у межах державної політики
декомунізації потрібно визначити нові підходи і нове найменування основних
комплексів архівних фондів. «Ми
пропонуємо новий поділ на два основних комплекси. Це фонди давніх актів,
які зберігають документи до 1917-1939 років залежно від регіону. І фонди нових актів, які своєю чергою можуть
містити окремі групи. Тобто індекс "Р" застосовується до архівних
фондів з документами радянських органів влади, установ, організацій та
підприємств. Індекс "П" буде застосовуватися до архівних фондів
колишніх компартійних органів», - розповів посадовець.
«Все далі ми стаємо невіддільною частиною
європейського простору. І ті досягнення, які вже має наша Державна архівна
служба, яка багато зробила для того, щоб відкрити широкому загалу як
українських, так і міжнародних вчених, фахівців, експертів, до того не доступні
для вивчення документи, дуже важливі», - сказав голова Комітету Верховної Ради
України з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв.
Водночас народний депутат висловив свої застороги щодо маркування індексами «Р»
і «П» документів у період із 1917 чи 1939 року. «Я вважаю, ми маємо маркувати
ці документи так, щоб усьому міжнародному загалу було видно, що це документи
незалежних українських держав. Так, ці держави програвали, але вони існували та
боролися», - підкреслив Микита Потураєв.

Очільник Укрдержархіву поінформував, що
документи періоду Української революції 1917-1921 рр. буде віднесено до фондів
нових актів. «Все це разом - це складові нашої історії. І на цьому буде
акцентуватися. Чи застосовується до них префікс "Р"? Так, це усталена
практика. Ці документи вже введено в науковий обіг… Зараз ми уточнюємо, що
префікс "Р" застосовується і до тих актів, які радянська влада,
фактично, вкрала, затрофеїла», - зазначив Анатолій Хромов.
За його словами, в нормативно-правові акти
можна внести, що установи, фонди органів влади з часу відновлення незалежності
України можуть бути без індексу, як це і є зараз. Учасники дискусії висловили
ідею застосувати індекс «У» до фондів та колекцій нових актів, що показують
українське державотворення та боротьбу за Незалежність протягом 1917-1991
років.

Наприкінці круглого столу голова Комітету
з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв ще раз
наголосив, що для суспільства має бути чітка відповідь щодо класифікації.
«Треба чітко сказати, де в цій схемі незалежна Українська держава, де вона тут
є. Так, вона може бути без індексу, і тоді ми можемо сказати: "Так, це
Україна, і тому вона індексів не потребує". Або тоді потрібна ця літера,
до того, як постала незалежна Україна у 1991 році. Бо будуть питання, на які не
буде зрозумілої для нефахівця відповіді. А вона має бути».

Загалом парламентар висловив переконання,
що експерти зможуть знайти якнайкращі рішення, які «дозволять зробити
українську архівну систему і українські документи невід’ємною частиною
світового архівного спадку з урахуванням національних потреб та інтересів».
Запис трансляції круглого столу за
посиланням: https://www.youtube.com/live/PL3On1iElYo?feature=share

Використано
матеріали Українського національного інформаційного агентства «Укрінформ».