10 травня 2023 року Комітет з питань
інтеграції України до ЄС провів слухання на тему: «Спільний порядок денний
трансформації України у виконанні політичних критеріїв членства в Європейському
Союзі і НАТО». У низ взяли участь народні депутати, представники центральних
органів виконавчої влади та неурядових організацій. Вони обговорили спільні
зусилля, необхідні для того, щоби досягти амбітних цілей України на шляху
європейської та євроатлантичної інтеграції.

Перший заступник Голови Верховної Ради
Олександр Корнієнко наголосив, що євроатлантична інтеграція України - одне з
пріоритетних завдань для всієї держави та для української влади. «На порядку денному
питання вступу до ЄС та НАТО організаційно і технічно йдуть паралельно. Щодо євроінтеграції
наша головна мета - це відкриття переговорної процедури. Далі на нас чекає ще
багато роботи з імплементації законодавства, адже 35 розділів переговорної
процедури потребуватимуть дуже великої кількості змін. Щодо НАТО - ми очікуємо
на дуже конкретні і визначені рішення Вільнюського саміту».

Голова Комітету з питань інтеграції
України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе подякувала учасникам за те, що вони проявили
увагу до такої важливої теми, як спільний порядок денний трансформації України
у виконанні політичних критеріїв як до членства в Європейському Союзі, так і до
членства в НАТО, зазначивши: «Ми з вами розуміємо, що багато в чому ці завдання
перетинаються і вони будуть необхідні для успішного просування і виконання тих
стратегічних завдань, які ми для себе заклали в Конституцію України». Вона
нагадала, що понад 9 років тому у Брюсселі відбулася церемонія підписання
політичної частини Угоди про асоціацію між Україною і Європейським Союзом. «І
за цей час ми пройшли величезний шлях, маємо вже зараз кандидатство. Ми також
розуміємо, що копітка, системна робота має оновитися, щоб ми були успішними в
цьому процесі», - зауважила голова Комітету.
І.Климпуш-Цинцадзе також нагадала, що вже
понад 25 років Україна має Хартію про особливе партнерство з НАТО. «Пройдено
серйозний шлях, маємо додаткові елементи взаємодії. Але також розуміємо, що
2008 року була допущена серйозна помилка з боку Альянсу, коли ні України, ні
Грузія не отримала План дій щодо членства. Це відкрило шлях росії до агресії
спочатку щодо Грузії, а потім в 2014 році і стосовно України. Зараз ми всі ми
маємо зосередитися і мобілізуватися для того, щоби максимально використати і
Вільнюський саміт Альянсу, щоби перейти на інший щабель взаємин між Україною і
НАТО і щоби виправити ті помилки, яких припустився альянс», - сказала Голова
Комітету.
Вона зауважила, що парламентарі поділяють
думку Уряду щодо того, що ПДЧ є вже нерелевантною процедурою і що шлях
Фінляндії та Швеції до НАТО відкриває нові можливості того, як можна
приєднуватися. «Україна зараз карколомними кроками освоює можливість бути
взаємно сумісною з точки зору зброї, яка спричинена війною Росії проти України.
Але одночасно розуміємо, що і в політичному сенсі нам треба бути
взаємосумісними, щоби зняти будь-які підстави для скептицизму окремих країн
членів Альянсу», - сказала Голова Комітету.
Іванна Климпуш-Цинцадзе також наголосила,
що у процесі європейської та євроатлантичної інтеграції є принциповою взаємодія
між парламентом і виконавчою владою. Так само, як взаємодія і координація
зусиль в рамках парламенту.

Віцепрем’єрка з питань європейської та
євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина повідомила, що Уряд має свіжі
домовленості по політичному календарю до кінця цього року. На початку червня
очікується звіт та оцінка Європейської Комісії по семи рекомендаціях, які
супроводжували надання Україні кандидатського статусу. «Хочу звернути увагу, що
вона стосуватиметься лише політичних критеріїв, політичного блоку, а оцінка,
яка буде опублікована в жовтні, вона стосуватиметься в цілому готовності
України до членства по всіх 35-ти розділах майбутнього членства і відповідно
політичних критеріях», - сказала Ольга Стефанішина.
Вона також поінформувала, що Україні
вдалось досягти низки ключових домовленостей щодо взаємодії з Європейською
Комісією. «Зокрема, маємо чітку домовленість про те, що додаткових завдань для
України, крім визначених семи рекомендацій, Європейська Комісія не визначатиме.
На політичному рівні ми маємо спільне розуміння про те, що виконання семи визначених
політичних критеріїв - це вікно можливостей, яке дає змогу відкрити перемовини
про вступ до ЄС, і ми не будемо виходити за межі визначених у рекомендаціях
завдань», - заявила Віцепрем’єрка Ольга Стефанішина.
З урахуванням цього, вона закликала
Парламент у травні ухвалити низку важливих законопроєктів, а саме: зміни до
законодавства про рекламу, ухвалені Парламентом у першому читанні;
законопроєкти щодо реалізації рекомендацій Групи з розробки фінансових заходів
боротьби з відмиванням грошей (FATF) в частині фінансового моніторингу; зміни
до законодавства щодо порядку відбору кандидатур на посаду судді
Конституційного Суду України. «Це - вкрай важливий пакет рішень, які необхідно
ухвалити до отримання оцінки і забезпечити її позитивний результат. Від неї
буде залежати календар наших подальших дій», - наголосила вона.

Віцепрем’єрка Ольга Стефанішина
повідомила, що у влади є достатньо високий рівень готовності до Вільнюського
саміту. Вона вважає, що за умови ухвалення всіх політичних рішень Вільнюський
саміт НАТО має всі шанси бути успішним. «Важливою трансформацією є те, що вже
на саміт готуються рішення, які пов’язані з досягненням повної взаємосумісності
з Альянсом, як з точки зору оборонних реформ, які мають бути здійснені, так і з
точки зору повної військової взаємосумісності», - сказала Ольга Стефанішина.
Голова Комітету з питань інтеграції
України до ЄС висловила сподівання щодо спільної, скоординованої роботи усіх
гілок влади на шляху європейської та євроатлантичної інтеграції. «Будемо
розраховувати на те, що ми і далі будемо в конструктиві взаємодіяти. Я думаю,
що нам треба і буду рекомендувати Комітетові ухвалити рішення про те, що нам
треба просити, щоб Уряд мав би спільну, скоординовану політику стосовно
політичних критеріїв членства в НАТО і членства в ЄС. Потрібна система,
планування оцінки і моніторингу цих речей стосовно Альянсу теж. Думати про
спільну платформу, яка могла би скоординувати наші дії в європейській та
євроатлантичній інтеграції. Це буде тільки на користь і дасть нам можливість
швидше рухатися», - впевнена Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Вона також зауважила, що готуючи ці
слухання, Комітет з питань інтеграції України до ЄС звертався до двох комітетів
- Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва та
Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, щоб провести
слухання спільно. Однак, там від такої ініціативи відмовилися. Були присутні
тільки окремі члени цих Комітетів. «У майбутньому наш Комітет буде далі
пропонувати рухатись, щоби був спільний порядок денний тих Комітетів, які мають
повноваження в цих царинах», - сказала Іванна Климпуш-Цинцадзе.