На засіданні 17 березня 2023 року Комітет
з питань гуманітарної та інформаційної політики розглянув проєкт Постанови про
Заяву Верховної Ради України щодо визначення чинного в Російській Федерації політичного
режиму рашизмом та засудження його ідеологічних засад і суспільних практик як
тоталітарних та людиноненависницьких (реєстр. №9101). До
обговорення приєдналися співавтори проєкту з інших Комітетів - Вікторія Подгорна та Богдан Яременко.
У своєму
слові перша авторка документа Вікторія Подгорна зазначила, що в проєкті
Постанови акцентовано на ознаках рашизму, які порушують принципи і норми
міжнародного права. «Ми хотіли сказати цим актом, що така політика, така
доктрина і такий режим завжди закінчує тим, що ми бачимо: кривавою війною,
геноцидом інших народів, руйнуванням міжнародного порядку, тобто миру і безпеки
у світі», - прокоментувала парламентарка та додала, що «не можна тільки
засудити ідеологію», а завжди треба засуджувати конкретні дії, і всі вони - в
наявності.
Відповідно до
проєкту Постанови, ознаками рашизму визначено мілітаризм, культ особи очільника
та сакралізація інститутів держави, самозвеличування Російської Федерації
шляхом насильницького пригнічення та/або заперечення існування інших народів, нав’язування
іншим народам російської мови та культури, пропагування ідей «русского міра», систематичне
порушення норм і принципів міжнародного права, суверенних прав інших держав,
їхньої територіальної цілісності та міжнародно визнаних кордонів й ін.
«Передусім,
як країна, яка веде визвольну боротьбу проти російської федерації, ми маємо
обов’язок перед світом пояснити, з ким ми воюємо, з чим ми воюємо. Ця постанова
дає відповіді на запитання, пояснюючи, що українці воюють не лише за
відновлення територіальної цілісності і суверенітету своєї держави, а й борються
з людиноненависницькими тоталітарними ідеологіями і практиками», - наголосив
Богдан Яременко.

Комітет
вирішив рекомендувати Верховній Раді України ухвалити проєкт Постанови за
реєстр. №9101 за основу та в цілому в редакції
Комітету.
Також
розглянули два законопроєкти про внесення змін до Сімейного кодексу України.
Перший із них - щодо врегулювання деяких питань розірвання шлюбу за рішенням
суду та виплати аліментів одним із батьків (реєстр. №8181). Законопроєкт прокоментувала голова підкомітету у справах сім’ї та
дітей Тетяна Скрипка. Зокрема, за її словами, до проєкту є низка застережень.
Так, реалізація пропозиції щодо одночасного винесення рішення суду про
розірвання шлюбу та участі батьків у вихованні дитини може призвести до
посилення навантаження на суди та гальмування процесу розлучень, оскільки
вирішення спорів щодо виховання дитини потребуватиме великого часу та
детального вивчення обставин справи; запропонований порядок розгляду судом
позовної заяви про розірвання шлюбу суперечить Цивільному процесуальному
кодексу (ЦПК); не передбачено врахування думки дитини під час вирішення питання
участі в її вихованні батьків після їхнього розлучення.
За
результатами обговорення Комітет вирішив повернути проєкт Закону за реєстр. №8181 авторам на доопрацювання.

Проєкт Закону
щодо зміни терміну розгляду заяв про розірвання шлюбу (реєстр. №9043) члени Комітету рекомендували Верховній Раді України відхилити. Автор
документа пропонує збільшити строки для ухвалення рішення про розірвання шлюбу.
Натомість, на думку Комітету, ці строки доцільно було б навпаки зменшити в разі
наявності зафіксованого факту домашнього насилля.

Також
учасники засідання розглянути законопроєкти, щодо яких Комітет не є головним,
та ухвалили рекомендувати Верховній Раді України:
-проєкт
Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України

щодо
впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань (реєстр.
№8313) підтримати за основу із зауваженнями Комітету, зокрема стосовно
виключення із законопроєкту норм, пов’язаних зі скасуванням творчої відпустки, і
щодо вимоги встановлення судового рішення про факт спільного проживання батьків
у разі надання одноразової відпустки при народженні дитини;

- проєкт Закону
про внесення змін до Закону України «Про звернення громадян» (щодо умов подання
та розгляду звернень, в тому числі в електронній формі) (реєстр. №8368) відправити авторам на доопрацювання;

- проєкт
Закону про внесення змін до статті 18 Закону України «Про судоустрій і статус
суддів» щодо запровадження обов’язкової спеціалізації суддів із розгляду справ,
що виникають із сімейних правовідносин і стосуються захисту прав та законних
інтересів дітей, у місцевих загальних судах та апеляційних судах (реєстр. №8416) підтримати за основу із зауваженнями Комітету;

- проєкт
Закону про внесення змін до Закону України «Про державні соціальні стандарти та
державні соціальні гарантії» щодо соціальних нормативів у сфері культури
(реєстр. №8395) ухвалити за основу та в цілому;

- проєкт
Закону про внесення змін до Закону України «Про національну безпеку України»
щодо збереження культурної спадщини України та національної пам’яті (реєстр. №9072) ухвалити за основу в редакції Комітету.
Наприкінці засідання
народні депутати - члени Комітету обговорили ситуацію, яка склалася із
діяльністю Комітету Національної премії України імені Тараса Шевченка та
присудженням премії за 2022 рік. Розгляд питання ініціювала перша заступниця
голови комітету Ірина Констанкевич.
Народна депутатка розповіла, що до неї звернулися представники
освітньої спільноти, зокрема філологи, для яких важливо розуміти, що
відбувається з Національною премією. Голова Комітету Микита Потураєв
запропонував окреслені під час обговорення тези детально проаналізувати на
слуханнях у Комітеті.
Сьогодні ж погодили
звернутися до Президента України Володимира Зеленського з проханням підписати Указ
про нагородження лауреатів Шевченківської премії за 2022 рік.
Аудіозапис засідання за посиланням: https://bit.ly/3YVIEpm